Чоловік уже давно придивлявся до чудотворної ікони найстарішого у місті Свято–Єкатериненського собору, суцільно обвішаної золотими ланцюжками, браслетами та кільцями. Ці коштовні прикраси — своєрідний дар віруючих, яким образ допоміг у житті. Та це не зупинило 37–річного нехрестя: увечері він зайшов до церкви нібито помолитися, а потім непомітно сховався на хорах. Дочекавшись глухої ночі, грабіжник вийшов зі свого укриття, витяг скло з ікони й познімав із неї всі золоті прикраси. Крім того, йому сподобалася ємність із мощами одного зі святих. Предмет був пофарбований під золото, а тому грабіжник вирішив, що він має велику цінність.

Батюшки храму Всіх святих Української православної церкви (Московський патріархат) заблокували вхід для лікарів і санітарів єдиної у місті шкірно–венеричної лікарні. Як вважає один з учасників цієї акції отець Миколай, усе, що відбувається, має законні підстави, тому що згідно з рішенням суду, будівля клініки належить церкві. За історичними документами, до 1922 року приміщення входило у загальний ансамбль церкви і в ньому жили священики.

Кримінальний авторитет утік в Україну після славнозвісної «революції троянд» у Тбілісі. Адже саме тоді в Грузії стали активно саджати до в’язниць іменитих бандитів. Тож цілих п’ять років Паата Чхартішвілі, відомий у кримінальних колах на прізвисько Принц, безкарно контролював потоки героїну, що постачають в Україну з різних країн світу. У Миколаєві, де осів Принц, під його керівництвом перебували ще й бригади барсеточників, які займаються крадіжками з автомобілів. Тому «злодій у законі» безбідно існував. За словами правоохоронців, значну частину своїх прибутків Принц витрачав на наркотики, якими захопився ще в молодості. До речі, Паата неодноразово судимий у Грузії та Росії, на «злодія в законі» коронований ще в 1990 році.

Правоохоронці Херсонщини швидко вирахували підозрюваних у вбивстві підприємця з Голопристанського району. Ще два тижні тому троє бандитів у масках увірвалися до будинку 50–річного бізнесмена і вистрелили йому в спину на очах у дружини. Саму жінку дуже побили, зв’язали та кинули до підвалу. Коли злодії втекли з будинку — жінка почала стукати, кричати та благати про допомогу. Сусіди почули цей крик, прибігли до будинку та викликали міліцію й «швидку». Однак від важких травм у райлікарні тяжко поранений підприємець помер. При нальоті з будинку було викрадено золоті прикраси і близько тисячі гривень.

На трасі Миколаїв—Одеса минулого тижня за перевищення швидкості був зупинений BMW депутата Верховної Ради України ІV скликання Віктора Горбачова. Колишньому обранцю, авто якого мчало по трасі зі швидкістю майже 200 кілометрів за годину, вкрай не сподобалися дії співробітників ДАІ. Чоловік платити штраф категорично відмовився й почав розмахувати депутатським посвідченням і кричати, що «колишніх нардепів не буває». Ще й пригрозив великими неприємностями, використовуючи нецензурну лайку. Однак, незважаючи на погрози, співробітники ДАІ взяли у порушника права, техпаспорт на автомобіль і почали оформлювати протокол. Натомість порушник, не забираючи документи, сів у автомобіль і поїхав. Співробітники ДАІ спробували наздогнати й затримати його, але безуспішно.

До виплати такої фантастичної суми Голопристанський районний суд засудив простого сільського пастуха, що кинув недопалок у суху траву і спровокував велику пожежу. За умови, що чоловік ще й отримав шість років ув’язнення в колонії, де його зарплата складатиме приблизно 600 гривень на місяць, не важко підрахувати: аби віддати борг, йому доведеться працювати 86 століть!

Тікати із Дар’ївської виправної колонії під Херсоном двоє чоловіків вирішили після того, як отримали романтичні листи від своїх подруг серця, що залишилися на волі. «Молодим і закоханим» нічого не варто було приспати пильність охорони ділянки соціальної реабілітації (з полегшеним режимом), де вони працювали і готувалися до умовно–дострокового звільнення. І це при тому, що обом залишалося «мотати» термін не більше десяти місяців. Гроші у приятелів так само були: напередодні мати одного з ув’язнених привезла і нишком передала 500 гривень, які той попросив нібито на придбання теплих речей. Отримавши готівку, син вирішив їх просто прогуляти з коханою. Увечері після роботи парочка «зеків» перемахнула через невисокий паркан і на «попутці» вирушила до обласного центру. Приятелі, один з яких був судимий за пограбування, а інший — за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, здавалися собі неймовірно «крутими». Та тільки на волі їм довелося набагато гірше, ніж у колонії, яку вони так прагнули залишити.

В Одеському морському торговому порту позавчора зустріли двох самок бегемотів з Ізраїлю. Після морського круїзу «дівчатка» відправляться у гості до своїх наречених у зоопарки Миколаєва та Харкова. Знайти пристойних подруг для українських бегемотів вирішили співробітники Миколаївського зоопарку. Рік тому в них померла бегемотиха Стела. А її овдовілий друг на прізвисько Казимир від туги почав сохнути буквально на очах. Тривалі пошуки нової «половинки серця» для бегемота зоологи вели по зоопарках усього світу й, нарешті, знайшли пристойну «партію» в звіринці Тель–Авіва й навіть не одну, а одразу двох трирічних бегемотих.

За жертву бандити вибрали касира однієї з районних торгових баз Херсонщини. Жінка не стала розбиратися, справжню чи іграшкову «пушку» наставили на неї злочинці, а мовчки передала їм денну виручу — 580 гривень.

Це на власному прикладі доводить мешканець Миколаєва Анатолій Ільченко, який вчинив у рідному місті справжній «мовний переворот». Саме завдяки його принциповості місцеві чиновники та міліціонери вечорами студіюють підручники з української мови. Багато хто з них уже програв судові позови Анатолію Ільченку і сплатив пристойні штрафи за свою недбалість. А інші бояться, що не сьогодні–завтра цей «епатажний дивак» (так багато хто в Миколаєві називає Ільченка) позиватиметься й проти них!