В’ячеслав Деркач: Що для німців копійки, для України — дороге задоволення

В’ячеслав Деркач: Що для німців копійки, для України — дороге задоволення

Набираючи номер мобільного телефону біатлоністки Оксани Хвостенко, щоб домовитися про інтерв’ю з нею, несподівано почув голос її чоловіка — В’ячеслава Деркача. Він заявив, що після повернення з Олімпіади Оксана не хоче обговорювати з журналістами перипетії Ванкувера (де українці залишилися без медалей) і прагне відпочити, аби краще підготуватися до наступних етапів Кубка світу. Маючи нагоду, кореспондент «України молодої» попросив згоди на інтерв’ю самого В’ячеслава — найдосвідченішого у нашій чоловічій збірній, для якого Ігри у Ванкувері були четвертими в кар’єрі. Деркач залюбки поділився своїми враженнями від олімпійських стартів, розповів про проблеми українського біатлону та повідав про свої спортивні плани.

Обезголовлені «дракони» та дитина на полі

Обезголовлені «дракони» та дитина на полі

Поєдинки групового етапу Ліги чемпіонів і матчі на вибування — зовсім різні речі. Схоже, про це забули футболісти «Порту». Здобувши мінімальну домашню перемогу (2:1) над «Арсеналом» у першій зустрічі 1/8 фіналу, «дракони» приїхали в Лондон, очевидно, з єдиною метою — втримати переможний результат. Іншої думки дотримувалися «каноніри» — вони прагнули здобути перемогу за будь–яку ціну, аби продовжити боротьбу за Кубок чемпіонів, який їм ще жодного разу не підкорявся.

Кожній сестрі по медалі

Довго запрягали, але швидко поїхали українські «стріляючі лижники» під завісу чемпіонату Європи, що проходив минулого тижня в естонському місті Отепя і зібрав переважно біатлоністів «другого ешелону», не старших за 26 років. У два останні дні змагань українська скарбничка поповнилася одразу трьома нагородами вищої проби.

Дорога до «еліти»

Дорога до «еліти»

Отримавши в суперники по Кубку Девіса латвійську збірну, ослаблену відсутністю своєї першої ракетки Ернеста Гулбіса, українці розім’ялися перед черговим непростим сходженням до вершини світового тенісу, яке минулого року обірвали бельгійці. Лідер української збірної Сергій Стаховський заявив, що вже цього року Україна планує потрапити в когорту 16–ти найсильніших тенісних держав світу. Для початку виграли поєдинок першого раунду в І групі Євро–Африканської зони.

Чужі корективи

Чужі корективи

Збірній України, яка не потрапила на світову першість у ПАР та звільнена од відбіркового турніру Євро–2012 на правах господаря, форсувати підготовку до будь–чого не потрібно. Команда Мирона Маркевича, схоже, планує вийти на пік форми років через два. Тим часом інші збірні позавчора провели перші з трьох запланованих спарингів напередодні «мундіалю», які дозволять їм відточити ігрові схеми та вписати в них новачків.

«А ви погляньте на суперників!»

«А ви погляньте на суперників!»

Найбільші сподівання на Олімпіаді Україна пов’язувала з біатлоністами, які отримали належне фінансування і цілеспрямовано готувалися до головних зимових стартів чотириріччя, нехтуючи деякі інші важливі змагання. Проте очікування так і не принесли радості від здобутої нагороди. А от президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака особливо не засмутила відсутність співвітчизників серед призерів Ігор–2010. Коментуючи вчора виступ своїх підопічних в інтерв’ю «УМ», він сказав, що вважає результат закономірним, з огляду на те, з якими суперниками випало змагатися нашим спортсменам. «Погляньте, чоловіча збірна Німеччини також не здобула жодної медалі», — заявляє президент ФБУ.

На крилах вітру і двох держав

Щоб піднятися в небо, май­струвати крила вже не потрібно — послідовники Ікара мають у своєму розпорядженні широкий арсенал різного роду літаючих засобів. Чи не найкращий транспорт, який допоможе відволіктися від наземної метушні, дорожніх заторів, помилуватися краєвидами з висоти пташиного польоту, — тепловий аеростат. Проте для членів київського повітроплавного товариства такі «розваги» стоять на другому місці, надто після того, як в Україні створили реєстр національних рекордів із цього неолімпійського виду спорту. Тепер усі їхні думки займає спортивна складова повітроплавства. Своє ім’я в історії виду спорту вирішив залишити й екіпаж у складі грузинського пілота Реваза Утургаурі та нашого співвітчизника Сергія Скалька.

Двері зачиняються

Двері зачиняються

Так сталося, що дата інавгурації новообраного Президента Віктора Януковича збіглася з матчем–відповіддю 1/16 фіналу Ліги Європи між «Шахтарем» та «Фулхемом». Тож донеччанам, за яких палко вболіває Віктор Федорович, належало не словом, а ділом привітати високопоставленого фана зі вступом на найвищу державну посаду. Але не так склалося. Україна залишилася без своїх представників у єврокубках. Може, через те, що Янукович, всупереч планам, залишився продовжувати святкування в Києві й до Донецька на футбол не полетів — на відміну від Ріната Ахметова.

У пошуках винних

У пошуках винних

Зазвичай розбір невдалих польотів своїх підопічних керівництво проводить після закінчення змагань. Проте провальний виступ на Іграх окремих команд змусив почати метання критичних стріл у бік атлетів та їхніх тренерів ще задовго до завершення Олімпіади.

Найбільше перепадає на горіхи збірній Росії. Продовжувачі традицій могутньої радянської «льодово–снігової» дружини напередодні стартів у Ванкувері планували посісти в командному заліку місце не нижче четвертого. Проте з трьома медалями вищої проби росіяни вчора обіймали лише восьму сходинку, а перед тим — не потрапляли навіть до провідної десятки. Весь російськомовний сегмент інтернету кишить анекдотами про невдалі потуги спортсменів РФ, яких «не на фарт» «відспівав» перед Олімпіадою патріарх РПЦ Кирил.