Погроми по–донецькому

Попри те, що хокей на наших теренах ледь жевріє, вболівальники не забули про цю видовищну гру. Яскраво підтверджує це донецька публіка, яка рясно заповнює трибуни Палацу спорту «Дружба» навіть під час матчів чемпіонату світу в другому дивізіоні серед юніорів. На першу гру українців, у неділю, прийшло 3500 (!) глядачів. Позавчора, вже в будній день, їх було трохи менше, але все одно чимало — 2700. І наша команда щедро дякує за підтримку яскравими перемогами.

Легкість буття

Легкість буття

Весна завжди змушує по–новому подивитися на життя загалом і харчування зокрема: відмовитися від усього зайвого і збагатитися новими смаками та відчуттями. Їсти, як правило, малокалорійну пісну їжу, навіть якщо ти не дотримуєшся релігійного посту, — це смачно, приємно і корисно! Варто лише у тарілці поєднати звичні інгредієнти по–новому.

Головне — світлі помисли

Головне — світлі помисли

Дотримуєтеся ви релігійного посту, чи ні, головне — готувати пісні страви, як і будь–які інші, зі світлими думками у голові і відкритим серцем, вважає шеф–кухар київського ресторану «Опалкова хата» Олександр Юрченко. А страви без м’яса і тваринних жирів — це завжди смачно і вишукано.

Галицькі детективи

Галицькі детективи

У літературних оглядах та інформаційних повідомленнях «Газети виборчої» чи інших польських видань останнім часом можна надибати повідомлення про щойно виданий новий роман польського письменника Павела Ящука «План Сари» (Plan Sary). Схоже, цей літератор виходить на провідні позиції в жанрі польської кримінально–детективної романістики: ще у 2004 році Ящук видав детектив «Фореста Умбра», який наступного року відзначили «Нагородою великого калібру» — літературною премією за кращий польський детектив року з грошовим додатком до неї у розмірі 10 тис. злотих (трохи більше трьох тисяч доларів). «План Сари» фактично є продовженням роману «Фореста Умбра», оскільки обидві книги поєднує головний герой, журналіст Якуб Штерн, який веде приватні розслідування і є великим майстром розгадування кримінальних загадок, та місце розвитку детективних сюжетів — передвоєнний Львів кінця 30–х років минулого століття.

Місто як оптичний обман

Місто як оптичний обман

У світі не так уже й багато хаосу, щоб нехтувати ним у пошуку ідеалу гармонії. Так очевидно вирішила авторка повісті «Сни й камені» Маґдалена Туллі, витинаючи свою літературно–архітектурну симфонію, в якій вишукана метафорика, синкопована легендами, притчами і навіть анекдотами, створює враження біблійної урочистості. Хоч насправді хитка архітектоніка її вербального світу, замкнута в оболонці монументального стилю, бере початок у бароко, а продовжується в сюрреалізмі, закоханому в урбаністичні форми природи.

Блондинка в законному шлюбі

Блондинка в законному шлюбі

«Сім’я, звичайно, — це найважливіше в нашому житті. Але що стосується шлюбу... Я досить довго була заміж­ньою, щоб думати про це знову», — так ще кiлька років тому говорила актриса Різ Уїзерспун. Та серцю не накажеш. Тож минулої суботи 35–річна зірка стрічки «Блондинка в законі» взяла шлюб із 40–річним Джимом Тотом. Весільна церемонія відбулася на особистому ранчо кіноактриси, що у штаті Каліфорнія. Наречена пішла під вінець у розкішній сукні від Monique Lhuillier. На галявині, де відбувалися урочистості, для гостей було встановлене величезне біле шатро, прикрашене квітами, свічками та ліхтариками. А в момент, коли молодята сказали «так», у небо випустили 80 білих голубів.

Маленький велетень

Маленький велетень

У китайській провінції Гудун мешкає трирічний малюк, вага якого становить близько 60 кілограмів. Це набагато більше, ніж важать дорослі моделі зі стратегічними параметрами 90–60–90. Лу Хао майже не спілкується з однолітками, адже під час гри може їх покалічити, наприклад, якщо випадково впаде на когось.

Тростянець, освячений іменами

Тростянець, освячений іменами

Це місто знає більшість українців. Адже саме тут, у Тростянці, невеликому райцентрі поблизу Сум, розташована відома шоколадна фабрика. Хтось знає про місто лише це. Хто ж схоче хоча б трішки заглибитися у хронологію, зрозуміє, скільки цікавих доль та імен тут переплелися. А власне, хіба не імена складають історію міст чи сіл? Навіть, швидше, біографію. Адже своє життя міста проживають разом із людьми, що наповнюють їх дух. Просто не кожен населений пункт має свого біографа, який прискіпливо складає історичні мозаїки, щоб отримати віковічне обличчя міста. Тростянцю пощастило: у нього біографи є.