Школа для хворих на цукровий діабет, яка до Всесвітнього дня боротьби з діабетом уперше відчинила свої двері в столиці, — сьомий заклад такого плану в Києві. Школа відкрита в рамках державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009—2013 роки і діятиме на базі поліклініки №3 Шевченківського району столиці — одного з центральних і найбільш густонаселених районів Києва. Вісім тисяч жителів цього району хворіють на діабет, 1300 iз них потребують щоденних ін’єкцій інсуліну. Загалом у столиці, за словами головного позаштатного ендокринолога Києва Ксенії Замолотової, близько 80 тисяч киян нездужають на цукровий діабет, 12 тисяч iз них — інсулінозалежні. До кінця наступного року подібних закладів буде десять: школи медико–соціальної адаптації обіцяють відкрити у Солом’янському, Дарницькому й Оболонському районах Києва. За словами начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталія Мохарєва, міська влада у співпраці з Київським благодійним фондом «Діабетик» сподівається створити в місті таку кількість шкіл, які територіально будуть доступні всім киянам.

Цукровий діабет називають епідемією ХХІ століття. Щороку кількість хворих на нього зростає. У світі нині 300 мільйо­нів людей мають цю недугу, в Україні на ЦД хворіє 1 мільйон 256 тисяч — майже три відсотки населення. За даними ВОЗ, 70% смертності у світі провокують неінфекційні захворювання, до яких належать цукровий діабет, гіпертонічна хвороба й онкологія. Їх зростання, особливо в країнах Європи, змусило Всесвітню організацію охорони здоров’я прийняти програму боротьби з неінфекційними захворюваннями. Про це світова медична спільнота нагадає також завтра, 14 листопада, у Всесвітній день боротьби з діабетом. Які проблеми насамперед турбують хворих на цукровий діабет, як запобігти недузі і які особливості лікування захворювання, «УМ» розповів головний ендокринолог МОЗ України, головний лікар Київського міського клінічного ендокринологічного Центру, доктор медичних наук Микола Гульчій.

Це тільки здається, що туди так далеко, як... до Африки. Насправді Туніс — то лише три з половиною години літаком від Києва. Випалений сонцем, жовтаво–коричневий ґрунт, помережаний «зграйками» маслинових і фінікових плантацій... З вікна літака таке недбальство природних фарб спершу сприймаєш за саркастичний жарт небесного Художника. Й відразу ж угамовуєш думки: це ж Африка! Тим паче Творець не полінувався прикрасити цей пастельний клаптик землі смарагдовою смужкою моря.

Останнім часом в Україні простежується тенденція до збільшення середнього віку майбутніх матерів. «Мода» на пізні пологи прийшла до нас із Заходу, вважають експерти. Якщо сучасна жінка в країнах Європи, США, Канади планує створення сім’ї після 30, а народження первістка відкладає «до 35 і далі», мотивуючи це бажанням реалізувати власний творчий, кар’єрний і фінансовий потенціал, то й українки дедалі частіше наслідують такий приклад.

Буквально вчора, 29 жовтня, у світі широко обговорювали тему інсульту. Всесвітній день боротьби з цією недугою щороку привертає увагу людства до катастрофічних масштабів проблеми, нагадує про наслідки недбалого ставлення до власного здоров’я і важливість профілактики судинних захворювань. За даними експертів, кожну другу секунду в світі з однією особою стається інсульт, а кожну шосту секунду хтось від нього гине. В Україні щорічно реєструють понад 100 тисяч нових випадків недуги. Третина хворих — люди працездатного віку. Що призводить до таких сумних наслідків і як їм запобігти, ми запитали у фахівця з судинних проблем, лікаря і науковця, доктора медичних наук Уляни Лущик.

Утома, блідий колір обличчя, тьмяне волосся, висипи на шкірі — так організм сигналізує, що йому вже важко впоратися з переробкою токсинів. Ще б пак, ми ж нерідко зловживаємо консервами, солодощами й іншим харчовим «сміттям». Проте, відчуваючи, що час уже й очиститися, зазвичай відкладаємо це на потім. Адже то все так клопітно — заварювати траву, готувати клізму, пити касторку... Однак, з’ясовується, «прибирання» організму можна провести безболісно, не напружуючись і навіть із задоволенням.

Застати в Києві народного депутата Петра Ющенка нині складно. Більшість свого часу Петро Андрійович присвячує зустрічам iз людьми — на Сумщині, де в мажоритарному окрузі №161 балотується на виборах до Верховної Ради. Повернувшись на день до столиці, має вирішити кілька невідкладних справ, зокрема записати чергову культурологічну програму, яку веде на телеканалі «Рада». Петро Андрійович розповідає телеглядачам про наших славетних земляків і їхню роль у світовій історії. Все це — в рамках проекту «Українці у світі», який Петро Ющенко зініціював і успішно впроваджує не один рік. Зустрічаємось після запису, пізно ввечері, однак втоми у погляді співрозмовника не завважуємо: про свою улюблену справу, здається, він здатен говорити годинами. Але коли мова заходить про його поїздки українською глибинкою і враження від спілкування з виборцями, Петро Андрійович відразу стає замисленим. Чому? Зокрема і про це просимо його розповісти читачам «УМ».

Кава, як відомо, один із найпопулярніших напоїв у світі. Тож суперечки про її як цілющі, так і шкідливі властивості точаться не одне століття. Причому висновки дуже часто — діаметральні. Однак лікарі давно завважили факт, що вживання кави запобігає ожирінню. Цей ефект учені пояснюють так: кофеїн стимулює засвоєння кисню тканинами і прискорює процес розщеплювання жирів. Також ця речовина зменшує апетит і запобігає переїданню. Саме ця властивість стала причиною додавання кофеїну майже в усі біологічно активні добавки (так звані БАДи) для зменшення ваги.

Процес старіння — природний і неминучий. Однак часто ми старіємо швидше, ніж це передбачено природою. Вчені та медики назвали найшкідливіші речі з нашого повсякдення, які призводять до передчасного старіння. Які саме?

У домашній бібліотеці Василя Яременка — понад 12 тисяч книг. 1200 iз них — iз дарчими надписами від письменників, учених і колишніх студентів. Упорядники двотомника праць професора Яременка «Літератури дивна течія» відібрали і використали ці надписи замість післямови. І це — символічно, адже все своє життя Василь Яременко присвятив українській літературі — півстоліття був її охоронцем і пропагандистом. Навіть у ті часи, коли українську мову кремлівські ідеологи витісняли з активного вжитку.

Наступного року виповнюється 50 років наукової діяльності Василя Яременка. Саме він реабілітував багатьох українських письменників і вперше про них написав. Видав майже 150 книжок — і своїх, і письменників, яких повертав із забуття. Понад 100 книжок побачило світ за 9 років праці у МАУП, де пан Яременко очолює Центр культурологічних та етнополітичних досліджень.