Національний банк України позавчора викуповував надлишок пропозиції валюти на міжбанківському ринку за найнижчим за кілька останніх років курсом — 4,99 грн. за долар, знизивши його відразу на 2 копійки. Перший заступник голови правління АКБ «Правекс-банк» Денис Басс у коментарі УНІАН з цього приводу зазначив, що такі дії НБУ на безготівковому валютному ринку з великою ймовірністю можуть передувати зниженню офіційного курсу Нацбанку. Проте на 12 серпня 2005 року офіційний курс гривні становив 5 грн. 05 коп. за долар.

Справа про законність приватизації ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» триває: 16 серпня її розгляне Вищий господарський суд. А тим часом уряд, виходячи з принципів відкритості та публічності, вирішив звернути увагу громадськості на свою правову позицію у цій справі. Її роз'яснили вчора на прес-конференції представники інтересів Кабміну в суді, адвокати, партнери групи «Пушкін і Партнери» Павло Єльник і Руслан Кирилюк.

На позавчорашньому засіданні уряду було розглянуто понад 50 питань, а основне, безумовно, стосується долі металургійного гіганта «Криворіжсталь». Уряд затвердив умови нового конкурсу з приватизації комбінату, відібраного, за рішенням суду, в зятя екс-Президента Кучми Віктора Пінчука та Ріната Ахметова. Початкова ціна 93-відсоткового пакета акцій — 10 мільярдів гривень, що у 2,5 раза більше від суми, за яку продавала цей об'єкт минула влада. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко переконана, що реальна ціна, за якою вдруге приватизують «Криворіжсталь», буде значно більшою за стартову. Прогноз від глави уряду, висловлений на вчорашній прес-конференції, — 15 мільярдів гривень, але й це далеко «не стеля» при продажу меткомбінату. Нагадаємо, що минулого року фірма Пінчука й Ахметова «урвала» криворізький комбінат лише за 4,26 млрд. гривень. Відчуйте, як кажуть, різницю.

Цукрова «пожежа» невдовзі залишиться як неприємний спогад. А точніше, як додаткове попередження про те, що над економічною доцільністю бере гору політичний розрахунок, коли йдеться про розклад сил напередодні виборів. За висловом Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, яка дала вчора прес-конференцію, аграрному лобі час припинити свій галас з приводу цукрової проблеми. Глава уряду заявила, що, за її припущеннями, невдовзі ціна на цей продукт харчування повернеться приблизно до того рівня, який був до подорожчання (3 гривні 20 копійок за кілограм). Це має відбутися завдяки імпорту цукру-сирцю. Завезти солодку продукцію з-за кордону стало можливим після ухвалення низки постанов на позавчорашньому засіданні уряду. Усі вони набули чинності з 4 серпня. При цьому Юлія Тимошенко підкреслила, що ситуація розвивається не на шкоду вітчизняному виробнику.

Ми стрімко наближаємося до житлово-комунальної реформи. Залишилося тільки рекрутувати у табір її прихильників місцеву еліту. Сумнів виникає тому, що досі найчутливішою до експериментів у цій сфері була і залишається регіональна влада. Донедавна саме на неї лягав обов'язок забезпечити законні пільги, встановлені для різних категорій населення. Зазвичай пільги забезпечували «натурою» місцеві водоканали і обленерго, з якими місцеві органи влади «не встигали» розплатитися коштами. Що ж до ЖЕКів, то при мінімумі оплати вони забезпечують мешканців будинків мінімумом послуг найгіршої якості. За теперішньої зношеності житлового фонду така ситуація примушує думати про неминучу кризу в комунально-житловій сфері, якщо влада й далі нічого не робитиме. За інформацією парламентської робочої групи з опрацювання житлового законодавства, тарифи та державні асигнування на цю сферу покривають лише 55—60 відсотків від собівартості наданих послуг. Тепер ідеться про те, що пільги населенню за оплату житлово-комунальних послуг буде скасовано, а натомість запровадять адресну допомогу для тих, хто не в змозі їх оплачувати.

Закордон допоможе нам наситити ринок товарами широкого вжитку. Принаймні такий висновок напрошується з рейтингового дослідження американської консалтингової компанії «Ей.Те. Керне». З нього випливає, що Україна ввійшла до трійки країн світу з найкращими передумовами для інвестицій міжнародних торгових концернів. У цьому наша країна поступилася лише Індії та Росії. Торік наша країна посіла за цим показником лише одинадцяте місце, повідомила «Німецька хвиля».

Прем'єр Юлія Тимошенко, як і раніше, залишається основним «ньюсмейкером» країни. Учора вона, як і обіцяла, провела ранкову прес-конференцію за підсумками урядового засідання, яке відбулося минулої середи. Але, що не кажи, новини від цього не виграли. Утім глава уряду таки повідомила справді зовсім свіжу сенсацію, яка народилася не мало не багато — опівночі з середи на четвер, коли, за словами леді Ю., їй зателефонував міністр юстиції Роман Зварич. Ішлося про судові перипетії навколо Нікопольського феросплавного заводу (НЗФ), а саме: про законність приватизації його 50-відсоткового пакета плюс одна акція, власником яких у 2003 році став консорціум «Придніпров'я» (структура, наближена до корпорації «Інтерпайп», що належить зятю Леоніда Кучми Віктору Пінчуку). На цій приватизації держава, як вважає народний депутат Юрій Кармазін, зазнала збитків у розмірі півмільярда гривень. Минулого понеділка Київський апеляційний суд визнав незаконними договори купівлі-продажу двох пакетів акцій НЗФ і зобов'язав консорціум «Придніпров'я» повернути у власність держави придбані ним акції.

Бюджетний гаманець поки що наповнюється із належною дбайливістю, хоча монотонність цього процесу досить оманлива. Судячи зі слів міністра фінансів Віктора Пинзеника, нам нема чого побоюватися за соціальні виплати і зарплати бюджетникiв. За інформацією головного фінансиста, впродовж першого півріччя бюджет виконано на 50,2 відсотка, зокрема показник загального фонду — на 60,1. Що ж до місцевих бюджетів, то вони не впоралися з плановими завданнями (48,8 відсотка), але, зазвичай, за результатами півріччя вони опановували лише 42-43 відсотка плану. За розрахунками уряду, місцеві бюджети згодом не тільки надолужать згаяне, а й вийдуть на фінішну пряму року з фінансовим доважком приблизно у 2 мільярди 200 мільйонів гривень. Водночас Віктор Пинзеник зауважив, що бюджет, який в цьому році виконує уряд, є надзвичайним. «Дай Бог, щоб таких бюджетів в Україні більше не було « з точки зору напруженості завдань», — зазначив він. Крім того, з огляду на останні дані, можна говорити про виконання бюджету й у липні.Щоправда, про це в Мнфіні говорять із пересторогою: мовляв, це станеться лише за умови, якщо в бюджеті не буде додаткових дірок. А такі побоювання з'явилися тому, що дедалі гучніше лунають голоси тих, хто прагне реваншу. «На жаль, такий тиск є, і він стає дедалі сильнішим», — стверджує міністр. Про це свідчать проекти законів, які надійшли на розгляд парламенту.

Ідея відкриття промислових парків, і не тільки вона, — те, що, очевидно, спонукало уряд до дальших кроків у цьому напрямі. Насамперед довелося критично переглянути всі закони і постанови Кабміну, які стосуються здійснення інноваційної політики. Виявилося, що ці документи «абсолютно», за словами Прем'єра Юлії Тимошенко, не спроможні вирішити проблему. А проте від цієї нормативної бази залежить конкурентоспроможність українських товарів і послуг на світових ринках. Заслухавши це питання на своєму позавчорашньому засіданні, уряд остаточно переконався, що галузева наука скніє без замовлень промисловиків і не пропонує інновацій на ринок. Тому було вирішено змінити «формат», в якому відбувається (поки що тільки на словах) процес поєднання науки з виробництвом. Як повідомила Юлія Тимошенко, буде зроблено перехід до такої системи впровадження інновацій, за якою працює весь світ. Уряд ініціює створення робочої групи, в якій задаватимуть тон, з одного боку, власники і менеджери промислових підприємств, з іншого — науковці, і чекає від них вироблення сучасної моделі інноваційної політики.

Газовий серіал триває, а експерти цього ринку мало-помалу стають детективами з примусу. Цей серіал, як і раніше, містить у собі так само багато запитань, як і інтриг. Розраховуватися за російський газ чи ні — питанння так не стоїть. Але в яку копійку стане російське голубе паливо для українців, поки що не береться говорити жоден експерт. З одного боку, є контракт, укладений на період до 2009 року. З іншого — недавня заява шефа «Газпрому» Олексія Міллера про те, що концерн має намір з 2006 року збільшити ціну газу для країн СНД і Балтії до рівня світової — 160 доларів за тисячу кубометрів.