Урочисте відкриття монумента, присвячене 70–м роковинам розстрілу німецькими нацистами на Вулецьких пагорбах польських професорів, відбулося у парку «Студент». Ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало у вступному слові розповів історію тих страшних подій, нагадавши, що серед розстріляних — такі відомі особистості, як Казимир Бартиль (був ректором «Львівської політехніки»), Володимир Круковський, Роман Віткевич, Антоні Цєшинський, Антоні Ломницький. На урочистості приїхали і чимало представників із польського боку, зокрема мер Вроцлава Рафал Дуткевич.

Не встигли вщухнути пристрасті у справі Ганни Сінькової, яку нещодавно випустили з–під варти після звинувачення у нарузі над пам’ятником (нагадаємо, Сінькова смажила яєчню на Вічному вогні, протестуючи у такий спосiб проти неналежного піклування влади про ветеранів), як міліція затримала нових підозрюваних в аналогічному «злочині». Їм теж інкримінують участь у смаженні яєчні на Вічному вогні в київському Парку слави 21 червня. Свій вчинок троє молодиків, протестуючи проти затримання Сінькової, зняли на відео.

Мрії мають властивість здійснюватись. Коли десяток років тому брати Клички заявляли, що хочуть зібрати в сім’ї всі найпрестижніші пояси боксерського світу, ці слова вважали радше бравадою, звичною для їхнього виду спорту. Із часу першого виходу братів на професійний ринг минуло майже 15 років, і минулої суботи смілива мрія перетворилася на доконаний факт. Власністю Кличків стали чемпіонські титули WBA, WBO, IBF (у Володимира) та WBC (Віталія). Нині вже не Клички, а Девід Хей мусить бігати назирці і добиватися матчу–реваншу. Не Клички шукають суперників, а до них самих вишиковуються в чергу охочі щось здобути.

До слова, про реванш: після поразки в ніч на неділю в Гамбурзі Девід Хей одразу почав говорити про повторний бій. Мовляв, от коли в мене не болітиме зламаний палець на нозі — тоді я покажу справжню силу. Однак менеджер українця Бернд Бенте відкинув можливість реваншу Хея з Володимиром. Але додав, що з британцем був би не проти зустрітися старший із братів — Віталій, який теж має зуб на язикатого провокатора.

Перший номер «України молодої» вийшов 4 липня 1991–го. Був четвер, було радісно і невпевнено. Тираж був 9 тисяч, обсяг — 16 шпальт, ціна — 20 радянських копійок.

Засновником газети виступав ЦК Компартії України. За ідеєю, молодіжна газета Компартії мала протиставитися аж надто вільним комсомольським виданням — «Молодь України» і «Комсомольськоє знамя». Але невдовзі «УМ» перевершила згадані газети як за впливовістю, так і за демократичністю.

Самовільне встановлення уклінних хрестів на видноті вздовж головних автотрас півострова — давня візитна картка тутешнього козацтва, того, що «за царя і отєчєство». Але раніше скандальна «свята справа» якось сходила з рук. Минулої ж суботи козацька «вольниця» наштовхнулась на пластикові щитки і гумові «демократизатори» бійців спецпідрозділів МВС.

В організації зближення опозиційних партій «Наша Україна» перейшла від слів до діла й надіслала можливим союзникам «запрошення на робочу зустріч політичних партнерів для координації дій у контексті підготовки до парламентських виборів 2012 року». Як анонсував голова політради Валентин Наливайченко, ця зустріч має відбутися 12 липня в Києві, у приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ».

Минулої неділі в селі Самгородок Смілянського району Черкащини гуляли смарагдове весілля: 55 років прожили у шлюбі Ольга Йосипівна та Микола Андронович Дирди. Святкували весілля у родинному колі: подружжя виростило трьох доньок, має трьох зятів, дев’ятьох онуків, діждалися аж 22 правнуків. Щасливо склалася доля цих двох людей. Хоча ще в 1954 році майбутньому главі великої родини лікарі пророкували всього десять років життя.

Тільки батьки дітей, хворих на аутизм, та спеціалісти, які регулярно займаються з такими малюками, до кінця розуміють, наскільки важко буває пробити «панцир» відсторонення дитини–аутиста, зробити так, щоб вона відкрилася і впустила у себе світ. Хвороба непроста, тож до появи позитивних зрушень може минути не один місяць наполегливої роботи. Інколи на «розкриття» аутиста йдуть довгі роки. Проблему поглиблює те, що в нашій країні практично неможливо знайти заклад із комплексним підходом до цієї хвороби. Наявні дитсадки і школи більше орієнтовані на американську — освітню — методику, коли дітям прищеплюють певні уміння, навички, знання, необхідні для адаптації в суспільстві. Тоді як у багатьох країнах Європи (зокрема Франції, Англії) спеціалісти займаються передусім лікуванням дітей, більше уваги приділяють психотерапевтичній складовій. Росіяни ж (московська школа) поєднують навчання, адаптацію та лікування в єдиний комплекс. І саме таку систему президент Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів (ПАДАП), кандидат психологічних наук, дитячий психотерапевт Оксана Залеська та її колеги називають найбільш вдалою та ефективною. Шкода лише, що московська школа роботи з дітьми–аутистами у нашій країні практично не представлена...

Не так давно «УМ» писала про непросту ситуацію з раком щитовидної залози в нашій країні, зростання кількості хворих та нерозривний зв’язок патології з віддаленими наслідками аварії на ЧАЕС і про необхідність покращення допомоги таким пацієнтам. І ось — гарна новина. У Міністерстві охорони здоров’я розробили проект наказу «Про вдосконалення надання медичної допомоги хворим на рак щитовидної залози». Цей документ максимально враховує зміни, які сталися за останні 25 років у принципах діагностики та лікування таких хворих. Передусім наказ захищає права людей, які на момент вибуху на ЧАЕС були дітьми, та найбільш опромінених категорій населення — ліквідаторів аварії, евакуйованих із забруднених територій чи їх мешканців.