Це інтерв’ю можна сміливо розмістити під рубрикою «Схід і Захід разом», оскільки його герой зателефонував до редакції після того, як у номері за 15 січня прочитав статтю своєї львівської колеги. Підтримати її ініціативи він вирішив тому, що вірить у силу колективного прагнення змінити змертвілу систему освітянської галузі на більш демократичну і живу.

Харківський апеляційний суд днями відмовився розглядати апеляційну скаргу Мін’юсту, який вимагав «долюструвати» одного з найавторитетніших у недалекому минулому прокурорів міста Володимира Суходубова. Той на засідання зі своїм адвокатом не з’явився і просив відкласти розгляд його справи на більш віддалений термін.

Теракт біля Московського районного суду, внаслідок якого до лікарні потрапило чотирнадцять чоловік, таки змусив правоохоронців провести в Харкові власне АТО, в окремо взятому місті. У результаті вже наступного дня співробітники СБУ та МВС провели зачистку сепаратистської організації «Ісход», заарештувавши її двох активістів та лідера Олега Новікова.

Схоже, терористи, за якими стоїть передусім російська ФСБ, розпочали справжню війну проти Харкова та його жителів. Цього разу жертвами вибуху, який пролунав у понеділок увечері біля воріт Московського районного суду Харкова, стало чотирнадцять людей, серед яких чотири жінки.

Чергова диверсія сталася на залізничній станції «Шебелинка» в Балакліївському районі, де невідомі пошкодили цистерну з бензином, спровокувавши велику пожежу. За словами очевидців, висота полум’я сягала п’ятиповерхового будинку, тому на місце надзвичайної події прибуло одразу сім бригад рятувальників.

Черговою жертвою підпільних злочинців у Харкові стало приватне підприємство «Харківрегіонгаз». Снаряд, випущений із реактивного штурмового гранатомета, на якому попередньо увімкнули годинниковий таймер, поцілив у стіну промислової будівлі, внаслідок чого утворився 40-сантиметровий отвір.

Учора харківських активістів, які безуспішно намагалися потрапити на засідання міської ради, біля парадного під’їзду мерії зустріли три кордони екіпірованих міліціонерів. Відчуття дежавю з недавніх часів ще більше посилилося всередині управлінської будівлі, яку чиновники буквально наводнили хлопцями спортивної статури, зовні подібними до горезвісних «тітушок».

Перетнувши столітній рубіж, людина автоматично стає видатною, бо спромоглася на те, що під силу лише одиницям. Але у випадку з Миколою Семеновичем Барковим — усе навпаки: його непересічний ювілей можна назвати не причиною, а приводом для цього інтерв’ю, оскільки вiн став командиром воюючого взводу у 27 років i був на керівних посадах до глибокої старостi, а сьогоднi знає, як охопленій війною Україні найкраще вибудувати лінію оборони.

Постійні розмови про незахищеність Харкова перед сепаратистською навалою змусили волонтерку Катерину Бережну провести досить оригінальний експеримент. Поклавши на плече незаряджену трубу гранатомета, дівчина дві години бродила містом і каталася у метро, але ніхто й не подумав її зупинити.

На харківському майдані Свободи встановили пам’ятний знак на честь українців, які віддали життя за свою Батьківщину. «Це пам’ятник не тільки героям Небесної сотні, — сказав координатор місцевого Євромайдану Володимир Чистилін, — а й тим, хто виборював свободу і в XVIII, і в XIX, і в XX століттях. Це символ людей, які воювали за Україну в різні часи».