У ніч на суботу спалахнула головна ялинка найбільшого в обласному центрі району — Октябрського, яку, за традицією, встановили на майдані біля універсаму «Полтава». Вогонь «злизав» хвою буквально за кілька хвилин. Разом iз нею знищено й недешеві прикраси та гірлянди. Все те добро мали зняти вже наступного дня й відправити «на відпочинок» до наступного новоріччя.
14 січня у рамках започаткованого понад два десятиліття тому свята різдвяних Василів, присвяченого пам’яті репресованих борців за Україну — Стуса, Симоненка, Елана–Блакитного, у столичному Будинку вчителя вручали премії імені Василя Стуса. Цьогоріч вручення збіглося з сумною «круглою» датою в нашій історії — 40 років тому КДБ провів масовану операцію проти українських «націоналістів», інакше кажучи — проти свідомої інтелігенції. Цього разу лауреатів визначено троє — київська поетеса–«шістдесятниця» Ірина Жиленко, історик Володимир В’ятрович і харківський правозахисник Євген Захаров. Відзнаки вручав один з основоположників премії — «шістдесятник», правозахисник, голова Української асоціації незалежної творчої інтелігенції Євген Сверстюк.
Кияни дочекалися снігу. На святкові вихідні парки були переповнені молодими парами, дітлахами, цілими родинами. Маріїнський, до прикладу, витоптали майже повністю, влаштовуючи на спусках ковзанки. Перший серйозний сніг взялися прибирати комунальники — ЖЕКи та «Київавтодор».
Хоч якась традицiя та зберiгається у природi. Українцi обiйшлися цьогорiч без рiздвяних морозiв, але дочекалися–таки славнозвiсних хрещенських. Снiг i мороз нинi — по всiй країнi, у Карпатах — аж до мiнус 12 градусiв. Проте потерпати вiд снiгових заметiв нам навряд чи доведеться. Як розповіла «УМ» синоптик Гідрометцентру Людмила Савченко, «сніг падатиме й надалі, але до реального снігопаду ще далеко, також зберігатиметься помірно холодна температура — до мінус десяти градусів».
Сьогодні в Луганську друзі молодих людей, які постраждали в ніч на 14 січня через неадекватного водія–наркомана, проведуть акцію протесту проти «гнилої системи правосуддя», повідомляє УНІАН. Зорганізувалися луганчани через соціальні мережі, головна вимога — покарати вбивцю–водія, адже, підозрюють учасники акції, він може уникнути відповідальності. 30–річний чоловік, співробітник однієї з юридичних фірм, який скоїв страшне ДТП, саме проходив стажування в прокуратурі та міліції.
Півроку тому до осель активних мешканців Віти Поштової — села у Києво–Святошинському районі — із «роз’яснювальною роботою» навідалися «приблатньонні» і правоохоронці. Людям «наполегливо рекомендували» відмовитися від підписів під зверненнями до високих владних інстанцій, у яких люди скаржилися на земельний «бєспрєдєл» сільського голови Сергія Іванова. Залякування на людей діяло не завжди. Воно і не дивно — спокійно спостерігати за корупційними ходами колишнього міліціонера, у якому прокинувся великий комбінатор, було несила.
Іванов пускав iз молотка все. Під продаж пішли три гектари землі в центрі, щоб профiнансувати будiвництво дитсадка, але грошi невiдомо куди зникли. Коли стартувала інша приватна забудова на незаконно відчуженiй землі військової частини, у селі мало не сталася екологічна катастрофа — знищили каналізаційний колектор, стоки потекли назовні... Під дачі пішов i ліс. За підрахунками активістів, його продано понад 50 гектарів. Пляж сiльський голова передав під ресторан. Приватний власник його огородив, перекривши підхід до води. Іванов не погребував навіть старим клубом — зняв із балансу сільради і продав у приватну власнiсть.
Утiм сільського голову минулоріч таки «прикрили» — впіймали на хабарі. Проте традиції управління у Віті Поштовій не змінилися. Селом «ходить привид» Іванова — його справу продовжує в.о. голови — секретар, і, як стверджують місцеві, «зовсiм не чужа» Іванову Вікторія. Цікаве у цій історії й наступне: на закритiй базі, що поруч iз селом, за твердженням селян, збираються бандити, а офiцiйно в лiсi розташувалася приймальня відомого високопосадовця.
Більшість громадян України, які врятувалися під час катастрофи судна Costa Concordia, дісталися рідних домівок. Учора прилетіли на Батьківщину двоє туристів, а у вихідні — найчисельніша група, 27 осіб. В аеропорту «Бориспіль» українців, що прибували кількома рейсами, зустрічали дипломати, представники МНС, а також лікарі, зокрема й психологи. Туристи прилетіли без речей та документів: консульство нашої країни в Італії видало їм свідоцтва про повернення в Україну, оскільки у врятованих не було ніяких документів. За словами речника МЗС Олександра Дікусарова, за сприяння посольства в Італії 14 січня (надвечір того дня, коли сталася трагедія) всі українці були розміщені у готелі.
Двадцять років тому, 26 грудня 1991–го, Сполучені Штати Америки визнали Україну як незалежну державу. Ще через тиждень, 3 січня 1992 року, між двома державами було встановлено дипломатичні відносини. З нагоди цієї річниці 20 січня у столиці відбудеться гала–концерт за участю Одеського філармонічного оркестру на чолі з американським диригентом Хобартом Ерлом, гурту «Друга ріка», Гайтани тощо. А вже наступного понеділка посольство США в Україні відзначить новосілля.
Відкриваючи два десятиріччя тому свою дипломатичну місію в Києві, Вашингтон розраховував на 30–40 співробітників. Уже через рік їх кількість перевищила місткість тодішньої будівлі, а станом на сьогодні сягнула 800 осіб. Оскільки єдиного приміщення, де могли б розміститися всі, у посольства досі не було, це спричинювало численні складнощі як для американців, так і для українців, що з тієї чи іншої причини зверталися до дипмісії. Тепер незручностям покладено край: у просторому комплексі на вулиці Сікорського, 4 всі досі розкидані по різних будівлях служби працюватимуть разом. Напередодні переїзду представники посольства влаштували для журналістів екскурсію новим приміщенням, пояснили, чому зміна адреси допоможе українцям швидше й комфортніше проходити процедури отримання віз, і пообіцяли приємні для наших громадян нововведення.
У капітанському кашкеті зі штурвалом у руках сільський голова Кутищ Богдан Налисник відразу опинився у центрі уваги відвідувачів виставки–презентації туристичних приваб Прикарпаття, організованої минулої осені в Івано–Франківську. Ще б пак: побачити морського «вовка» у віддаленому від морів–океанів щонайменше на півтисячі кілометрів гірському краю так само незвично, як і бедуїна на верблюді. Хоча, за влучним висловом Марка Твена, «Людина з новою ідеєю — всього–на–всього дивак, поки його ідея не переможе».
