Реєстрація кандидатів скінчилася, президентські перегони — у розпалі. Кожен з претендентів окреслив свою передвиборчу програму. Враховуючи коротку кампанію, у виборців обмаль часу, аби розібратися, хто є хто і що пропонує. Але український народ такий — він розбереться, що й до чого.

Чотири поважні соціологічні служби — СОЦІС, КМІС, «Рейтинг» та Центр Разумкова — опублікували вчора результати спільного дослідження — рейтинги кандидатів у президенти України.

Відверто хамське поводження Турчинова з Кличком, спецоперація з затримання Сашка Білого, що завершилась розстрілом фігуранта, чутки про створення коаліції «Батьківщини» з ПР — усе це, як мінімум, ознаки ще однієї глибокої кризи, з якою незабаром зіткнеться країна. У парламентській площині така криза може означати переформатування парламентської більшості.

25 березня мало стати у Верховній Раді днем прийняття антикорупційного та люстраційного законодавства. На цьому наполягали вчорашні громадські активісти, які сьогодні стали «чиновниками без портфеля». Тобто без визначеного законом статусу та окресленого обсягу повноважень, як це підкреслював у недавньому інтерв’ю «УМ» голова новоствореної Люстраційної комісії Єгор Соболєв.

У суботу відбувся з’їзд «Правого сектору», котрий висунув кандидатом у президенти України свого лідера Дмитра Яроша. Попри оголошену реєстрацію ЗМІ, організатори заходу таки вирішили зробити його закритим. В інтересах безпеки — пояснили вони. Тож у підсумку навіть ті медійники, котрим пощастило акредитуватися, вдовольнилися брифінгом спікерів «ПС».

Якщо застосувати бодай якусь класифікацію до теперішніх претендентів на посаду мера Києва, то їхню рать можна поділити — користуючись назвою старої радянської телепрограми — на «очевидних» та «неймовірних». Очевидні — це ті, які хочуть і можуть посісти муніципальний престол.