Олег Романчук належить до найкращих українських публіцистів, про що свідчать його численні публікації останнього двадцятиліття. Частина з них увійшла до грубезного майже 900–сторінкового тому «У пошуках універсуму: статті, публіцистика, прогнози і спостереження (1990–2011)».
Присуджено сьогорічну премію з літературної критики імені Олександра Білецького. Її засновники — Національна спілка письменників та Інститут літератури Академії наук. До журi входять володарi попереднiх вiдзнак, зокрема, Володимир Панченко, Михайло Слабошпицький, Костянтин Москалець. Головує академiк Вiталiй Дончик. Грошове наповнення — 2000 гривень.
Розставатися з грошима завжди нелегко, і що їх більше — то важче. Звісно, можна заперечити, що багаті люди саме тому й багаті, бо заощаджують кожну копійку (йдеться про тих, хто справді заробив статок власною працею й розумом, на відміну від наших скоробагатьків). Проте трапляються і серед мільярдерів готові поділитися своїм багатством з іншими й навіть із державою. Саме до таких належить фінансист Уоррен Баффет, який стабільно входить до трійки найбагатших людей світу. Саме він запропонував, щоб американці, чиї заробітки перевищують мільйон доларів на рік, платили більші податки, ніж зараз, коли відсоткова ставка для них менша, ніж для середнього класу. Як приклад несправедливості американської податкової системи Баффет часто наводить той факт, що сам він платить менші податки, ніж його секретарка.
У Нью–Йорку позавчора оголосили цьогорічних лауреатів Пулітцерівської премії — найпрестижнішої нагороди в галузі журналістики. «Пулітцерів» вручають у 13 журналістських та шести художніх номінаціях (церемонія вручення традиційно відбувається у нью–йоркському Колумбійському університеті в перший понеділок травня, який цього року випадає на 7–ме число). Найбільш престижною серед першої групи від початку присудження премій, з 1917 року, неофіційно вважають «Найкраще журналістське розслідування». Цьогоріч переможцями в цій категорії стали інформаційна агенція «Ассошіейтед пресс» та газета «Сіетл таймс». Журналістів «АП» вирізнили за проведення власного розслідування про те, що впродовж кількох років нью–йоркська поліція в рамках боротьби з тероризмом вела під патронатом ЦРУ масоване незаконне стеження за мусульманами. Регіональну газету з Сіетла нагороджено за серію репортажів про випадкове передозування метадоном серед пацієнтів iз хронічними захворюваннями.
17 квітня 1818 року «народився спадкоємець престолу, Олександр Миколайович, згодом Олександр ІІ. Цар–визволитель, який скасував кріпацтво, намагався зробити демократичним державний устрій Росії», – захлинається від захвату видання «Московія» з «Бібліотеки В.С.Черномирдіна». Стосовно скасування кріпацтва, то його чудово прокоментував сам «цар–визволитель», який заявив, що «краще скасувати кріпацтво згори, ніж чекати, доки кріпаки скасують його знизу». Що ж до демократизації, то роки правління Олександра ІІ (1855—1881) пам’ятні кривавим придушенням польського повстання 1863 року (його ватажків було страчено, а 80 тисяч поляків примусово погнали до Сибіру), черговою російсько–турецькою війною (1877—1878), а українцям — передусім циркуляром міністра внутрішніх справ Петра Валуєва від 18 липня 1863 року та Емським указом самого царя від 18 травня 1876 року, спрямованими проти української мови та культури.
Чи можна вважати якісним закон, ухвалений близько 4–ї ранку у Страсну п’ятницю 13–го? Щодо ночі, то свого часу саме під ранок було ухвалено Конституцію України. Якщо ж облишити за дужками забобонні прикмети і судити лише згідно з мовою цифр, то виходить, що близько півсотні народних депутатів, фізично присутніх під куполом ВР, для ухвалення Кримінально–процесуального кодексу недостатньо. Утім на табло висвітився 271 голос «за». Адже коли в кожного обранця–«піаніста» на руках кілька карток своїх колег, можна провести будь–яке рішення за відмашкою руки координатора з ПР Михайла Чечетова. Зрозуміло, що держава вже давно потребує нового КПК. Утім незрозуміло, навіщо більшість так поспішала з його ухваленням у цілому саме до Великодня? Адже Президент Віктор Янукович поки що не збирається підписувати «дітище» своїх юристів. Принаймні доти, доки текст нічного кодексу не перевірять на демократичність міжнародні експерти. Зрозуміло, що в тій самiй Раді Європи не вивчатимуть український КПК практично цілодобово, як це було у Верховній Раді. І сьогодні, і завтра українців ще арештовуватимуть та судитимуть за КПК 1960 року.
Офіс Партії регіонів по вулиці Єсеніна, 7 у Дзержинському районі Харкова ледве не злетів у повітря. Як повідомляє Центр громадських зв’язків обласного управління міліції, в ніч після Великодня хтось розбив вікно партійних апартаментів і вкинув усередину вибухівку. Гримуча суміш, відома як «коктейль Молотова», на щастя, не спрацювала, бо тоді, окрім згаданого офісу, від ударної хвилі постраждали б також фізіотерапевтичне відділення дитячої міської лікарні №4, приймальні кількох депутатів та офіс і магазин транспортної організації. Усі вони розташовані на першому поверсі житлового будинку.
Сьогодні таксисти Києва збираються провести акцію біля будівлі уряду. Вони вимагатимуть, щоб уряд ліквідував робочу групу при Київміськдержадміністрації, яка мусить перекроїти ринок послуг таксі, а натомість урахувати «пропозиції, напрацьовані самими учасниками ринку в інтересах споживачів». Про це заявив напередодні координатор громадської організації «Спільна справа» Олександр Данилюк. Він каже, що сьогодні близько 400 автівок, на яких прибудуть представники понад 300 столичних фірм таксі, кружлятимуть навколо урядового кварталу. Хоч акція не буде «пішою», але заявку на її проведення до міської влади організатори все одно подали.
