На парламентських виборах–2012 у Партії регіонів буде на одного опонента менше — через те, що партії «Батьківщина» та «Фронт змін» остаточно вирішили балотуватися спільною командою. Презентацію такої угоди вчора в Києві провели лідер «ФЗ» Арсеній Яценюк і «права рука» Юлії Тимошенко Олександр Турчинов. Саму ж угоду підписано Яценюком і Тимошенко (є версія, що негласним куратором цього проекту є Віктор Медведчук). Леді Ю, хоча й перебуває за ґратами, залишається лідеркою ВО «Батьківщина» та намагається впливати на політичні процеси в Україні. Пропозиції та підписи вона передає з Качанівської колонії через адвоката Сергія Власенка.

Сьогодні–завтра у Києві проходитиме черговий з’їзд Спілки журналістів України, яку півтора десятка років поспіль — упродовж трьох каденцій — очолює Ігор Лубченко. Основною інтригою зібрання НСЖУ, до лав якої, за офіційною статистикою, входить близько 19 тисяч членів, буде обрання нового голови. Ігор Лубченко ще два роки тому заявив, що не буде балотуватися знову. Хто є найреальнішим кандидатом на цю посаду і які проблеми продовжуватиме вирішувати НСЖУ — з цими питаннями «УМ» звернулася до її чинного очільника.

Відколи на масних чорноземах довкола села Михнівка, що в Решетилівському районі, почали господарювати на основі приватної власності на землю, над нею прошуміло багато вітрів. Та ще ніколи, здається, вони не були такими «колючими», як сьогодні. Тож навіть у розпал польових і городніх робіт, коли дорога кожна хвилина, близько сімдесяти власників земельних паїв зібралися у сільському клубі. Щоб знайти відповідь на головне питання: їхня це земля чи вже чужа? А якщо їхня, то чому фактично розпоряджаються нею не вони — власники, — а грошовиті заїжджі «дядьки» та «рідніші» останнім місцеві чиновники?

Позавчора працівники Державної пенітенціарної служби відзначили 14–ту річницю від дня утворення центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань. Останнім часом робота ДПС постійно перебуває під контролем громадськості. Серед причин і те, що за ґратами утримують окремих колишніх урядовців — Юлію Тимошенко, Юрія Луценка, Валерія Іващенка, Георгія Філіпчука та інших. Оскільки їхні судові процеси відбувалися в Києві, всі вони перебували або перебувають під арештом у столичному СІЗО №13 (відома «Лук’янівка» останнім часом «засвітилася» ще й завдяки резонансному фільму журналіста ТВі Костянтина Усова, що спричинило перевірку ізолятора прокуратурою). Про умови утримання у найвідомішому ізоляторі відомих політиків, арештантський харчовий казан, відеокамери в коридорах та ставлення персоналу до арештантів говоримо з начальником управління ДПСУ у столиці та Київській області Олександром Сайком.

У лютому Олександр Попов якось пообіцяв, що референдум стосовно затвердження нового генерального плану Києва врахує «думку ініціативних киян — патріотів рідного міста». Перед ним, мовляв, буде проведено попереднє обговорення, «щоб усі бажаючі могли ознайомитися з проектом генплану і висловити побажання». Тоді ж голова міськадміністрації зауважив, що виступає за проведення референдуму з генплану Києва одночасно з виборами до Верховної Ради.

Однак уже зараз те, що молоді та амбітні люди з­під крила лояльних до «регіонів» фракцій витворяють у районах Києва, показує абсолютно протилежну «картину». Мешканцям телефонують, запрошують на зустріч із Поповим в орендованій залі, а там оголошують збори, пропонуючи проголосувати за проведення референдуму з трьома питаннями. Перше соціального характеру — типу «Чи хочете ви, аби вам давали надбавку до пенсії?». Друге — з розряду «креатив»: «Чи хочете ви мати муніципальну міліцію, якою керуватимуть мешканці?» (при тому обіцяють, що таку міліцію найматиме мікрорайон, і вона прибере, наприклад, усі кіоски). Третє — «Чи підтримуєте ви основні тезиси генплану?». Для нетямущих людей це розшифровують так: «Ви ж за збереження історичного міста? Тоді ви за генплан!».

І тоді як перші дві ініціативи про не зрозуміло звідки «намальовані надбавки» та «київських шерифів» не мають під собою ні підґрунтя, ні механізму реалізації, ствердне «так» на останнє нинішній владі дуже потрібне. А обіцяне попереднє обговорення — не обов’язкове.

Телебачення, звичайно, не радіо, втім кожен канал має свій закадровий голос, яким озвучує промо–­ролики мовника. Сьогодні ми представляємо «брендвойсів» каналів, які доступні більшості глядачів.

Найвпливовішим у сучасному світі є вже не той, у кого найбільше грошей чи слави, а той, хто володіє інформацією. Й оскільки позиції найпотужнішого інформаційного ресурсу в епоху стрімкого розвитку технологій невблаганно завойовує інтернет, за впливовістю нині немає рівних... хакерам. Так принаймні вважають користувачі інтернет–сторінки (ну звісно) журналу «Тайм». Саме вони назвали найвпливовішою постаттю у світі «Анонімуса» — людину в масці Гая Фокса, під якою ховаються учасники таємничої групи Anonymous. Ці віртуози, здатні зламати будь–який сайт, викривити будь–яку новину й викрасти з електронних рахунків будь–яку суму грошей, здобули найбільше — майже 396 тисяч — голосів під час «народного голосування» з визначення ста постатей, які справили найбільший вплив на події у світі за останній рік.

Після бурхливого обговорення Європарламент учора схвалив угоду Європейського Союзу зі Сполученими Штатами про передачу американським спецслужбам (конкретно — Департаменту США з національної безпеки) особистих даних авіапасажирів у рамках боротьби з тероризмом. Упродовж восьми років Європа опиралася цій вимозі США, але зрештою Вашингтон узяв гору: минулого місяця відповідна комісія Європарламенту дала зелене світло на винесення цієї угоди на обговорення й голосування. Питання настільки важливе для пасажирів, які вилітають до США, що державні та громадські телеканали окремих країн, наприклад Польщі, вели пряму трансляцію з учорашнього засідання ЄП.

У спокійній Швеції розгорівся водночас кумедний і серйозний скандал. Збурила суспільство міністр культури Лена Аделсон Лільєрот, яка особисто відрізала ножем і з’їла шматок великого торта у формі чорношкірої жінки. Необачний вчинок пані міністра негайно викликав звинувачення в расизмі. Не допомогли навіть пояснення творця кондитерського витвору мистецтва, який заявив, що таким чином прагнув привернути увагу до проблем скалічення жінок Африки. Тепер організація, яка відстоює права чорношкірих мешканців Швеції, вимагає відставки міністра культури.