Однією з головних спортивних подій травня є турнір із зимового виду — хокею. У квітні Міжнародна федерація (ІІХФ) провела чемпіонати світу в нижчих дивізіонах, а апогеєм хокейного сезону традиційно буде змагання 16 елітних збірних.

Хокейні чемпіонати проводять ще із 1920 року, а з 1947–го вони відбуваються щорічно. 76–й за ліком форум із 4 по 20 травня приймають Швеція та Фінляндія. До речі, саме ці дві країни підписалися й на ЧС–2012. На нинішньому турнірі чотири завершальні матчі віддали фінам, а наступного разу вирішальні двобої проведуть у Швеції.

Десь років за три до того, як я народився, тобто вже досить давно, засновник «нової онтології» Ніколай Гартманн у своїй «Естетиці» писав: «Розсудливій людині здається ясним і незаперечним те, що мистецтво, яке відкидає життя та його потреби й суперечить йому, втрачає ґрунт під ногами й зависає в повітрі. Питання тільки в тому, як саме воно має бути пов’язане з життям...» Я теж так гадаю. Хоч я завжди обстоював і буду обстоювати думку про те, що поезія — «річ у собі», що вона існує сама по собі, незалежно від потреб біжучого життя, а надто — від політики. Це моя, нехай навіть перебільшена, реакція на одвічну «інструментальність» української літератури, на її перебування в ролі чиєїсь служниці, реакція на нашу вроджену глухоту до таких простих речей, як «наука для науки» (аристотелівське «знання заради знання»), «мистецтво для мистецтва» тощо.

Фредерік Бегбедер, «денді французької літератури», як називає відомого письменника швейцарська преса, висловив оригінальну думку про те, що комплекція письменника, його статура — огрядність чи стрункість — впливають на те, що саме він пише. Ці слова прозвучали під час відкриття шанованого публікою і фахівцями щорічного Салону книги і преси в Женеві, який цього року відбувся в двадцять шостий раз.

Достатньо зайти на будь–який «виноградний» форум в iнтернеті, і ви побачите здебільшого схвальні відгуки про такі сорти, як Цитронний Магарача, Рубін Магарача, Альмінський, Данко, Гранатовий Магарача, Кентавр магарацький, Лівадійський чорний, Гурзуфський рожевий та багато інших. Мовляв, не надто хворобливі, не страшні їм морози, а ягоди цих сортів і добре смакують, і для вишуканого ароматного вина цілком придатні. Власне кажучи, у цьому переконався і автор цих рядків, поповнивши свою дачну колекцію деякими з названих технічних сортів селекції Національного інституту винограду і вина «Магарач». Тільки пізніше принагідно довідався: у всіх у них є конкретний «батько» — самобутній учений–виноградар, професор Павло Голодрига. До речі, 5 травня йому виповнилося б 92 роки.

Вони поєднують в собі непоєднуване: сумні очі, добродушну вдачу, здатність тримати мертвою хваткою злочинця, а також миттєво розрізняти до десяти тисяч різних запахів. Вірні, тямущі, спритні — саме такими відобразив службових собак об’єктив камери фотографа Світлани Радомської. Її фотовиставка «Вони теж служать в міліції», що пройшла в місті під патронатом начальника УМВС у Херсонській області Віталія Литвина, подарувала херсонцям максимум позитиву і доброти.

Усi охочi можуть стати учасниками Хидирлезу, що вдруге поспіль, за сприяння тутешнього уряду, пройде обабіч траси Сімферополь—Бахчисарай, неподалік етнографічного центру «Шахерезада». Організатори дійства розраховують на прибуття щонайменше 20 тисяч осіб — саме стільки нарахували торік. Свято своїм корінням сягає ще язичницьких часів і символізує завершення весняно–польових робіт, окіт овець, сподівання на щедрий урожай.

Тернополяни Леся та Володимир Федишини — не перші в Україні, хто житиме в будинку iз солом’яними стінами. Такі хати вже є і на Дніпропетровщині, і на Буковині — досвід спорудження дешевого житла, яке за зручністю і надійністю не поступається традиційному, успішно поширюється. Унікальність же тернопільського почину в тому, що молоде подружжя взялося за цю справу, не маючи ані найменшого будівельного досвіду, проте геть усе зуміли зробити самі за допомогою лише суто «технічних» помічників, не наймаючи жодних фахівців.

Плавуча бурова платформа «Петро Годованець», яка, за твердженням влади, допоможе нашій державі збільшити видобуток власного «блакитного палива» і зменшити залежність від дорогого російського газу, «спіткнулася» за крок від України. У турецькому порті Гіресун поблизу Трабзона наприкінці квітня завершилися випробування технологічного обладнання й підготовка до відправки «Петра Годованця» в українські територіальні води. Аж раптом на шляху бурової несподівано постала нова перешкода — завадити її переходу до України спробувала Росія.

З 27 травня «Укрзалізниця» вводить в дію новий розклад руху поїздів. У графіку на нинiшнiй та 2013–й роки буде на 30 потягів менше, проте, запевняє начальник головного пасажирського управління «Укрзалізниці» Олександр Іванько, це не вплине на інтенсивність перевезень пасажирів, оскільки до багатьох поїздів будуть прикріплені додаткові вагони.