У Міносвіти запропонували продовжити терміни зарахування на держбюджет до 15 серпня включно. Заяви прийматимуть у тих абітурієнтів, які вже здавали документи й мали бали близькі до «пропускних» та на ті спеціальності, за якими ВНЗ мають недобір.
Перший день всесвітньо відомого ярмарку на Жабокрицькому майдані у Великих Сорочинцях, що поблизу Миргорода, за традицією вважають днем своєрідного «розігріву» — передовсім для тих, хто приїздить сюди торгувати. Хліб і до хліба в них, як відомо, є, а перелік видовищ на старті обмежуватиметься вечірньою дискотекою та переглядом «кіна від Хіврі». Офіційне ж відкриття ярмарку за участю гоголівських героїв відбудеться завтра, 15 серпня, об 11–й годині. Відтоді чотири доби ярмарок вируватиме «на повну», а в неділю о 12–й його закриють до наступного року. Організатори обіцяють потішити всіх справжнім українським національним колоритом. Як і завжди, опікуватимуться ним сотні народних майстрів, самодіяльних і професійних артистів та, власне, тисячі ярмаркувальників, яких запрошуватимуть поспівати, потанцювати, повеселитися.
Середина серпня ознаменувалася стрімкими погодними змінами: на зміну 40–градусній спеці несподівано прийшли дощі й похолодання. Синоптики зауважують: на території України почалася перебудова атмосферних процесів, що обумовить дощову погоду в західних, північних та центральних областях. За словами директора Українського гідрометцентру МНС Миколи Кульбіди, на всій території країни, крім півдня та сходу, пройдуть інтенсивні дощі. «Упродовж тижня на більшій частині території очікується ускладнення погодних умов: дощі, місцями грози, пориви вітру 15—20 м/с, в окремих районах град. Зокрема, сильні зливи пройдуть у Карпатах та на Прикарпатті, а також у західних, північних, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській областях. Температура повітря у західних та північних областях становитиме до +20 С, у південних та східних регіонах — +23...+28, а на півночі та в центрі — + 20...+25», — розповіла «УМ» начальник відділу метеорологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Людмила Савченко.
Сьогодні православні українці відзначають велике свято, яке має кілька імен. «14 серпня відзначають перший, або Медовий, Спас (Спас — скорочення від Спаситель, тобто Ісус Христос). Також це свято у церковному календарі називають днем семи мучеників Макавеїв, а в народі свято називають просто — Маковея, — розповів «УМ» єпископ УПЦ Київського патріархату Євстратій (Зоря). — Цього дня починається двотижневий піст, який називають Спасівкою».
У селі Березняки Смілянського району молоді люди вирішили відпочити на природі й поїхали до місцевої водойми. «Уже на місці під час розвороту в їхньому автомобілі «Жигулі» відмовив двигун, і машина покотилася з чотириметрової кручі просто у великий кар’єр, заповнений водою», — повідомили «УМ» у прес–службі територіального управління МНС у Черкаській області.
У ніч на понеділок за київським часом ХХХ літня Олімпіада стала історією. Під завісу змагань наша команда нарешті «розкочегарилася» й зібрала загалом 20 медалей. Найурожайнішою виявилася субота — п’ять нагород у «синьо–жовту» скарбничку.
Нинішній підсумковий доробок — кількісно найскромніший порівняно з попередніми чотирма Іграми, на яких українці виступали самостійною командою. В Атланті, Сіднеї й Афінах наші вигравали по 23 нагороди, в Пекіні — 27.
Назвати виступ наших спортсменів слабким язик не повертається. Із 204 країн–учасниць на п’єдестал сходили представники 85, і серед них «синьо–жовті» опинилися на 14–й позиції в традиційному заліку нагород і 12–ми — за загальним числом. А скільки було «прикрих» четвертих місць. Утім, «де–юре» регрес очевидний. Та й складно було розраховувати на рекордні олімпійські здобутки в рік, коли більшу частину «спортивних» державних коштів було кинуто на Євро–2012. Залишається сподіватися, що правляча Партія регіонів не наважиться хоча б Олімпіаду записати в «досягнення під своїм патронатом»…
Перед минулими вихідними в Україні зовсім не тріумфально підійшли до фінішу збирання ранніх зернових. У ці дні аграрії дозбирують на полях кукурудзу, соняхи, сою та іншу «дрібноту», а чиновники намагаються підбити баланс та дати відповідь на кілька важливих запитань. Головні з них: чи дозволить нинішній врожай гарантувати продовольчу безпеку країни, якою буде ціна хліба за нинішнього «розкладу», скільки можна дозволити вивезти збіжжя на експорт, врівноваживши при цьому інтереси держави та кон’юнктуру ринку.
У тому, що до них приїде Президент, мешканці Єнакієвого, яке з минулої суботи залишилося без мера, вчора не сумнівалися. Ще зранку місто буквально оточила міліція, а журналістів, які прийшли до Палацу культури ім. 40–річчя Перемоги, ретельно оглядали представники спецслужб за допомогою службових собак. Як повідомляє УНІАН, фотографувати цю процедуру журналістам заборонили — мовляв, «режимний об’єкт».
Навряд чи до наших днів дожили щасливчики, котрі на власні очі бачили блискучу гру Александера Ґранаха передусім на сценах двох театрів — Мюнхенського та Берлінського. Востаннє німецькі театрали аплодували йому 80 років тому. Більше пощастило шанувальникам кінематографа — фільми (понад півсотні) за участю цього талановитого митця, здебільшого зняті в Голлівуді, можна переглянути в інтернеті.
У ФРН його дотепер пам’ятають і шанують не тільки як мега–актора, а й як захоплюючого письменника. Чимало видатних німців називають автобіографічний роман Ґранаха «Ось іде людина» найулюбленішим своїм твором, що завжди під рукою на нічному столику. «Ця книжка — одна з найвизначніших автобіографій, написаних німецькою мовою, — переконує сучасний письменник Петер Ґертлінг. — Вона мудра й бунтівна, сумна, але й повна прихованого дотепу. Хто прочитає цю книжку, неодмінно зачислить її в низку тих, до яких хочеться повертатися протягом цілого життя».
Як воно частенько трапляється, про багатьох особистостей, котрі народилися в Україні й прислужилися земній цивілізації, українці або зовсім нічого не знають або дізнаються в останню чергу. Александер Ґранах — із цієї плеяди. Його цьогорічній «появі» в українському культурному просторі треба завдячити відомій івано–франківській поетесі й перекладачу Галині Петросаняк.
