В обласному центрі почала діяти народна «Школа писанкарства», ініційована тернопільським осередком всеукраїнської молодіжної організації «Молода Просвіта». Як повідомив «УМ» її голова Святослав Абрам’юк , мета дійства — популяризація однієї з найдавніших українських традицій, причому всіх охочих не тільки навчатимуть різним технікам розмальовування великодніх українських писанок, а й знайомитимуть зі значенням відтворюваної символіки та історією писанкарства.

У Кременчуці щойно завершилися технічні випробовування першого кузова вагона швидкісного міжрегіонального потяга, який почне «бігати» Україною напередодні чемпіонату Європи з футболу. Два такi потяги з дев’ятьма вагонами у складі кожного місцеві вагонобудівники сформують на замовлення «Укрзалізниці». Попри те, що продукція тамтешнього Крюківського вагонозаводу добре відома нашим пасажирам (достатньо згадати швидкі й комфортні «експреси»), фахівці відзначають чимало новинок, якими «начиняють» своєрідні «хатинки на колесах», призначені для перевезення залізницею уболівальників під час Євро–2012. Чи не найсуттєвіша серед них та, що кузов кожної виготовляється з неіржавіючої сталі, а значить, автоматично подовжується термін експлуатації до 50 років і, відповідно, мінімізуються витрати на ремонт. Усі без винятку «хатинки» належатимуть до вагонів відкритого типу з «сидячими» місцями. При цьо­му передбачено аж 5 їхніх моделей.

Прихід весни мешканці райцентру Городенка почули, мабуть, раніше від решти земляків–прикарпатців через сморід, що поширюється вiд місцевої птахофабрики та підпорядкованих їй територій. Проблема «неприємного курячого духу» існувала тут давно, проте місцева виконавча влада безсило розводила руками: мовляв, тягатися з такими бізнес–гігантами, як уродженець Івано–Франківщини Олег Бахматюк, усе одно, що гавкати на караван. Сміливішими виявилися депутати райради від ВО «Свобода».

Два таких випадки зафіксовано у селах Чутівка й Онишки Оржицького району. Спершу серйозно травмувала праве око дванадцятирічна школярка. За даними обласної міліції, сталося це після потрапляння у «живу мішень» звичайнісінької кулькової ручки, яку під час уроку іноземної мови з близької відстані пожбурила однокласниця згаданої дівчини. Потерпілу доставили в обласну лікарню, де їй уже зробили офтальмологічну операцію. А згодом із проникаючим пораненням лівого ока, що спричинило випадіння його внутрішніх оболонок, у центральну районну лікарню привезли семирічного першокласника. Цього разу так сумно закінчилися «забави» школяриків уже після уроків. Близько 16–ї години третьокласник розбив порожню пляшку об стіну продуктового магазину, — тож скалки, які відлетіли від неї, потрапили молодшому товаришу в око...

Продаж колишньої «Криворіжсталі» дотепер вважається однією з найуспішніших оборудок у сфері економіки часів незалежної України. І, за великим рахунком, сумніватися в цьому не доводиться. Підприємство успішно долає наслідки світової фінансової кризи, працює ефективно та прибутково, збільшує розміри інвестицій у модернізацію основних виробничих фондів та об’єкти соціальної сфери, не має заборгованості перед бюджетом та з виплати заробітної плати. У ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (так підприємство називається нині) навіть збудували для своїх працівників чотири будинки на 416 квартир і здійснюють страхові виплати до 30 тисяч гривень на одну людину. Чогось подібного не знайдеш в усій економіці України. А рівень середньомісячної заробітної плати — 3947 гривень у 2010 році — залишається одним із найвищих серед підприємств гірничо–металургійного комплексу.

Добротну двоповерхову будівлю чи не найстарішого і чи не єдиного донині діючого в Тернополі кінотеатру «Перемога», розташованого в центрі міста, очікують великі переміни. Цей кінотеатр упродовж багатьох останніх років переживав не найкращі часи. Фільми нерідко доводилося «крутити» і для якогось десятка глядачів. Виживати комунальному підприємству допомагала перманентна здача в оренду великого фойє на першому поверсі, яке облюбували для так званих виставок–продажів заїжджі підприємці. Відтак культурний заклад почав усе більше асоціюватися у тернополян із торгівлею, а нещодавно в його підвалі «завівся» ще й бар із красивою назвою «Золотий дукат»...

За один тиждень на Волині пролунало два вибухи, внаслідок яких загинуло троє людей. Обидва нещастя трапилися у Ковельському районі. 4 квітня група чоловіків із села Черемошно двома підводами поїхали на авіаційний полігон, щоб накопати трохи осколків бомб і заробити перед Великоднем якусь копійчину на металобрухті. Екіпірувалися відповідно, навіть металошукач із собою прихопили (його один із шукачів спеціально привіз із Москви). Накопали металу кілограмів iз 80, коли на глибині півтора метра натрапили на частину бомби. Між чоловіками виникла суперечка, бо відмовлятися від знахідки захотіли не всі. Двоє старших наказали молодшим відійти на безпечну відстань, а самі почали розбивати бомбу на шматки. Внаслідок вибуху 47–річний і 48–річний чоловіки загинули. Серед тих, хто вцілів, був син одного із загиблих.

Жителі Баришівського району, що на Київщині, третій рік поспіль спостерігають, як місцева влада, використовуючи владні важелі, не допускає до роботи редактора районної газети «Баришівські вісті» Наталію Кириленко. І хоч тема тиску влади на ЗМІ не нова і звернення Національної спілки журналістів України із проханням втрутитись у подібні ситуації стали недоброю традицією, — віз і нині там: наступ на свободу слова, розпочатий на Баришівщині представницею БЮТ, наразі успішно продовжують представники Партії регіонів. Задля того, аби Наталя Кириленко не переступила порогу редакції районної газети, можновладці в екстреному порядку ліквідували підприємство та припинили вихід газети...

Гіперболоїдна башта інженера Шухова, котра вже майже сто років височить на території Черкаського водоканалу, зацікавила європейців. Тож тепер її унікальну конструкцію збираються вивчити закордонні дослідники.

Найдовший у Європі водогін «Каховка—Бердянськ» почали прокладати у 1986 році. Щодоби він мав прокачувати до ста тисяч кубометрів питної дніпровської води — альтернативної технічній, яку пив 120–тисячний Бердянськ із водосховища річки Берда. Але водогін довели до 80–відсоткової готовності й через дефіцит коштів «заморозили» у 1996–му...

Вісім років потому в умовах президентських перегонів тодішній Прем’єр–міністр Віктор Янукович вирішив розіграти і «бердянську карту». З держказни на добудову крапнуло 3,5 мільйона гривень, яких вистачило лише для помпезного задіяння водогону за так званою «тимчасовою схемою». Восени 2004–го кандидат на пост глави держави Янукович крутнув вентиля, перехилив склянку дніпровської води й пообіцяв: зросте не тариф на воду, а фінансування для добудови водогону. Сталося ж із точністю до навпаки...