Тільки зайнявши пост Прем’єр–міністра, наш шановний Микола Янович Азаров одразу ж узявся за першочергове — порятунок економіки. Станом на вчорашній день ця титанічна робота не тільки триває, а й постійно набирає нових форм, виглядів і модифікацій.

Із нагоди Європейського дня дій та солідарності, який припадає на 14 листопада, у 23 країнах Старого Світу вчора відбулися більш чи менш масштабні акції протесту. На заклик Європейської конфедерації профспілок вийти на масові акції проти політики жорсткої економії та зростання рівня безробіття відгукнулися передусім «проблемні» країни ЄС. В Іспанії та Португалії було оголошено другий цього року загальнонаціональний 24–годинний страйк. У Мадриді на площі Пуерта Дель Соль активісти й члени профспілок організували багатотисячний мітинг, а загалом маніфестації та марші протесту відбулися у 120 іспанських містах. Не працювали транспорт, аеропорти, були закриті школи. Іспанців обурює те, що фінансові установи отримують допомогу з державних коштів, тоді як люди живуть у злиднях і не можуть знайти роботу, зазначає «Євроньюз». У Барселоні на демонстрацію вийшли місцеві поліцейські, які теж обурені скороченням видатків та зростанням податків.

У Росії вчора набули чинності поправки до кримінального законодавства, якими розширено тлумачення поняття «державна зрада». Відтепер під це визначення підпадає не лише розголошення державної таємниці, а й надання «фінансової, матеріально–технічної, консультативної чи іншої допомоги» міжнародним організаціям. Як зазначають правозахисники, після впровадження відповідних змін у КК та КПК під кримінальний злочин у РФ можна підвести фактично будь–який контакт із громадянами інших країн.

Відомий літературознавець Василь Яременко, інтерв’ю з яким «УМ» не так давно пропонувала читачам, знову дав привід для розмови. Нещодавно пан професор повернувся зі Стамбула, де мав зустріч з Його Всесвятістю патріархом Варфоломієм. Розмова з владикою, за словами Василя Васильовича, була насиченою і тривала близько години.

«Наші діти ростуть, і разом iз ними ростуть проблеми» — цю фразу не раз доводилося чути Людмилі Вознюк, керівнику однієї з перших на Волині дитячих громадських організацій «Центр розвитку дитини», що опікується особливими дітьми. Впродовж майже десяти років ця організація втілила в життя чимало цікавих проектів, виграючи різноманітні гранти й роблячи те, чого на Волині до них не робив ніхто. Їхній дитячий реабілітаційний театр «Забавляночка», починаючи з 2003–го, майже щороку презентував Україну на міжнародних інтеграційних фестивалях особливих театрів і повертався до Луцька з нагородами. Років вісім тому «УМ» писала про цей унікальний колектив, де дітки із обмеженими можливостями поруч зі здоровими ровесниками вчилися долати свої проблеми за допомогою мистецтва.

В українському професійному баскетболі вже тривалий час «погоду» на майданчиках роблять легіонери, переважно темношкірі американці. Молодим доморощеним гравцям пробитися в «основу» своїх клубів дуже важко, надто коли йдеться про команди, котрі борються за найвищі місця. Але «прориви» трапляються. Один із таких прикладів — Констянтин Анікієнко, центровий київського «Будівельника». У минулому сезоні цей вихованець одеського баскетболу успішно грав за дубль «Будки», тренери потроху підпускали Костю до головної команди, і от цієї осені він уже має стабільне місце в заявці «Будівельника», проводить на майданчику близько11 хвилин за матч, набирає очки (в середньому — 3,1, найбільше — 9 — у грі проти «Галичини»). Також цього року Анікієнко, якого називають одним із найперспективніших молодих баскетболістів в Україні, став постійним гравцем у складі молодіжної збірної країни.

Минулої п’ятниці Костянтинові виповнилося 20 років, і найкращим подарунком для 217–сантиметрового гуллівера в той уїк–енд стали дві чергові перемоги киян — над «Черкаськими мавпами» й «Миколаєвом». Вигравши 10 матчів із 13, «Будівельник» піднявся на перше місце в турнірній таблиці регулярного чемпіонату. Ми говоримо з Анікієнком про завдання команди на сезон та його особисту кар’єру.

Судячи зі складу чвертьфінальних пар ЧС, де бразильці грали з аргентинцями, а іспанці — з росіянами, збірній України пощастило з турнірною сіткою. Отримати в суперники на цій «перед­медальній» стадії найслабшого із можливих опонентів — команду Колумбії — українці змогли завдяки потраплянню в одну групу з тайцями. На правах господаря збірна Таїланду сіялася в «пульці» під першим номером. Цей факт дозволив нашим співвітчизникам уникнути на груповому етапі зустрічей із чемпіонами та бронзовими призерами попередньої світової першості — бразильцями й італійцями, володарями «золота» та «срібла» ЧЄ–2012 — іспанцями та росіянами — і без проблем посісти у своєму квартеті перше місце. А воно, у свою чергу, подарувало підопічним Геннадія Лисенчука вельми комфортних суперників у «плей–оф». Хоча подарунком долi українцi скористатися не змогли.