Додали перцю під пиво!

Додали перцю під пиво!

Другий день другого туру чемпіонату Європи назвав ще одного учасника «плей–оф» — від групи В ним стала збірна Хорватії. Виграш «картатих» у «бундестіму» визнали несподіваним, але водночас і закономірним. Дебютанти фінальних частин континентальних форумів, австрійці, звели внічию дуель із командою Польщі завдяки сумнівному пенальті.

На вас чекає Біла пані

На вас чекає Біла пані

Що то за замок без привида? «Ловці за привидами» запевняють: зустріти невидимих мешканців замків можна здебільшого тоді, коли 13–те число припадає на п’ятницю. Тож журналiстка «УМ» не втрималася від спокуси і у ніч з четверга на п’ятницю, 13 червня 2008 року, відважно вирушила на пошуки одного із найзагадковіших привидів Західної України — Бiлої панi, обплутаної легендами примари, яка 400 рокiв поспіль мешкає у Пiдгорецькому замку...

Молодь не зупинити

Молодь не зупинити

Живопис, графіка, скульптура, фотографія, відео, кіно, інсталяція, анімація, плакат, театр, література, музика... Жодних обмежень у часі і просторі. Експозиції змінюються кожні чотири дні. Брак виставкових приміщень подолано за допомогою андеґраундних підвальних кімнат. Сорок мистецьких проектів із Харкова, Києва, Одеси, Львова, Херсона, Дніпропетровська, а також Росії, Польщі, США, Білорусі. Цьогорічна бієнале Non Stop Media перевершила всі сподівання організаторів (Харківська міська художня галерея імені С. Васильківського), молодих учасників і чисельних відвідувачів. А головне — виробила у них звичку — ні дня без сучасного мистецтва!

Таємниця Яворівського полігону

Таємниця Яворівського полігону

170 сіл зрiвняно з землею, 125 тисяч селян вивезено, 20 храмiв сплюндровано, один із них розстрiляно — така ціна одного з найбiльших у Європi вiйськових полiгонів — Яворівського, що на Львівщині. Депортованi мешканцi сiл, знищених у 40—50–х роках для будiвництва полiгону, вимагають компенсацiї за втрачене майно i просять надати їм статус репресованих.
1 червня біля розстріляного храму, посеред Яворівського полігону, тисячі прочан проситимуть у Бога милості всім тим, кому цей статус уже непотрібен.

Із Белграда в Пітер

Із Белграда в Пітер

На «Євробаченні–2008» сюрпризів не сталося. Перше місце, як і казали букмекери, зайняв 27–річний росіянин Діма Білан із піснею Believe Me, наша Ані Лорак із хітом Shady Lady обійшла грекиню Каломіру із Secret Combination. У голосуванні, як і в конкурсі, взяли участь 43 країни. Нинішнє «Євробачення» побило всі рекорди за кількістю країн–учасниць і кількістю глядачів телетрансляцій — конкурс–2008 подивилося більше 100 млн. телеглядачів.
Результатами голосування, крім Росії, мало хто залишився задоволеним. Британський коментатор Террі Воган, який 40 років висвітлює «Євробачення», заявив, що перемога Білана несправедлива і політично ангажована. Інші критики пишуть, що Білан мав увійти в десятку, ну максимум — зайняти п’яте місце. Однак наступного року вся Європа таки збереться у Росії і матиме нагоду прогулятися вулицею Діми Білана.

Нижче голландського плінтуса

Нижче голландського плінтуса

«Відчуй себе Фарерами» — такий дошкульний, але влучний заголовок запропонували до звіту про спаринг національних команд Голландії й України. Збірна України під керівництвом нового наставника — Олексія Михайличенка — провела в суботу свій третій контрольний матч і зазнала першої поразки. Та ще й якої! У Роттердамі на стадіоні «Де Кюйп» «синьо–жовті» були розбиті просто вщент. Олексій Михайличенко перед матчем казав, що саме в матчі з таким суперником виявиться справжня ціна нинішньої української команди. І ціна ця виявилася низькою. Декому з голландських футболістів ще треба було довести тренерові Марко ван Бастену своє право зіграти на Євро–2008, тож господарі викладалися по повній програмі. Звичайно, штаб на чолі з Михайличенком теж розраховував на продуктивну роботу своїх підопічних, однак жодних позитивних моментів у їхніх діях ніхто так і не побачив.

Заради життя і справедливості

Заради життя і справедливості

Однією з найочікуваніших­ подій у рамках відзначення 64–ї річниці з дня депортації народів Криму 18 травня було відкриття пам’ятника «Жертвам депортації». Адже, ще починаючи з 1994 року, представники депортованих народів вимагали від місцевої влади спорудити в Севастополі таку скульптуру.

Час брати Берлін

Час брати Берлін

«Доки «Під липами» квітнуть дерева, не буде ніякого лиха. Берлін залишиться Берліном», — співалося в одній з найпопулярніших пісень 1920–х років. «Під липами» — так перекладається з німецької назва центральної вулиці Унтер–ден–Лінден, що веде до Бранденбурзьких воріт. Однак, попри оптимістичний настрій пісеньки, Берлін, як відомо, не уник спочатку катастрофи нацизму, а потім катастрофи руйнування і поділу. А дерева на Унтер–ден–Лінден під час війни Гітлер наказав вирубати, щоб розширити проїжджу частину.

Вікно в окупацію

Вікно в окупацію

Минулого тижня в київському Музеї совєцької окупації, що при київському товаристві «Меморіал», «невідомі» побили вікна. Очевидно, у відкритій дискусії недругам музею складно довести свою правоту. Отож, пригадуючи туманний вислів старших товаришів, що «каменюка — зброя пролетаріату», плечисті «невідомі» наколупали з асфальту купу кавалків і намагалися докинути їх до вікон Музею, що на другому поверсі. Утім до цілі долетіло всього чотири каменюки. Решта погупотіли під стіну. Директор музею, голова київського товариства «Меморіал» Роман Круцик пов’язує «акцію» з мітингами «Партії регіонів», що тими днями відбувалися в столиці. В них брали участь і парубійки з «Євразійського союзу молоді».

Ключ до воріт, які треба відчинити

Ключ до воріт, які треба відчинити

У загальній свідомості той зиск, який можна отримати від співпраці з арабськими країнами, чомусь пов’язаний насамперед із нафтою. Щонайменше в одному сенсі це уявлення безумовно правильне: держави, яким пощастило бути розташованими на територіях, багатих покладами «чорного золота», завжди можуть похвалитися туго набитою калиткою. А отже, щедро і швидко платити за «музику», яку замовляють. Не скористатися цим і не запропонувати свою «програму» таким перспективним «слухачам» — щонайменше нерозумно. Тож не дивно, що свої погляди по той бік Середземного моря звертають дедалі більше європейських держав. Не стала винятком і Україна. У четвер наш Президент завершив візит до Лівії та Єгипту, який, судячи з коментарів глави держави, видався більш ніж успішним. Тепер головне — за емоціями від вдалого закладення фундаменту співпраці не розтринькати отримані можливості. «Ключ» від «воріт в Африку» ми отримали, але потрібно їх іще й відчинити...