Попри скептичне ставлення деяких спортсменів і фахівців до континентальних першостей, тим паче в закритих приміщеннях, 29-й чемпіонат Європи зібрав пристойний склад учасників.151276

Після тримісячної зимової перерви вітчизняні команди вищої ліги знову повертаються до глядачів. У суботу сезон національних змагань буде відкрито у Донецьку й Дніпропетровську, а в неділю матчі другого туру другого кола відбудуться ще в шести містах.

47-й чемпіонат світу з лижних видів спорту наближається до свого завершення — за вісім змагальних днів у Саппоро розіграли 13 комплектів медалей. Останній із них учора розібрали жіночі команди в естафеті 4х5 км.
Основними фаворитами в боротьбі за місця на п'єдесталі вважалися команди з півночі Європи, поміж яких вдалося вклинитися німецькому квартету. Перші два етапи спортсменки долали класичним стилем, наступні два — вільним. Сенсацією першого відрізку стала 25-річна швейцарка Серайна Мішоль, яка, хоч і посідає в Кубку світу лише 65-ту позицію, передала естафету третьою. Видно було, що до чемпіонату добре підготувалися і господарі — японка Мадока Нацумі свій відрізок завершила п'ятою. А от німкеня Стефані Бохлер перший етап провалила — лише сьома позиція.

Головним стартом нинішнього року для світової «королеви спорту» є серпневий чемпіонат планети в Японії. Готуючись до нього, деякі спортсмени вирішили пропустити зимовий сезон, але більшість відчуває сили виступати на обох фронтах — і на повітрі, і в закритих приміщеннях.

Ірина Коваленко не належить до числа тих, від кого керівництво Федерації легкої атлетики України очікує медалей на чемпіонаті Європи, що сьогодні стартує в Бірмінгемі. Її називають «майбутнім» національної збірної і готують до того, аби Іра стала гідною правонаступницею традицій наших відомих підкорювачок висоти. Час Ірини має пробити на Олімпіаді в Пекіні-2008 або навіть у Лондоні-2012.
На початку століття до десятки кращих спортсменок світу в стрибках у висоту входило одразу четверо (!) українок — унікальний випадок у легкій атлетиці. Але завершила виступи призерка Олімпійських ігор Інга Бабакова, близька до цього Ірина Михальченко, все частіше турбують травми досвідчених Вікторію Стьопіну й Вікторію Паламар. Тож на зміну цьому добре відомому квартету й має прийти Коваленко.

Учорашній роздільний старт на 10 км вільним стилем у жінок був фактично останнім шансом для України вхопити за хвіст птаха вдачі й здобути медаль чемпіонату світу. Але, схоже, з японського Саппоро, куди їхали «по вовну», наші лижники повернуться «стриженими». Єдина наша надія, броварчанка Валентина Шевченко, і цього разу не потрапила до трійки призерів. А спробувати вклинитися у боротьбу на дистанції 30 км у суботу тендітній 31-річній українці буде надзвичайно важко — там на перший план вийдуть потужність і сила.

Як відомо, кращі біатлоністи планети ігнорують чемпіонат Європи. Такі нації як норвежці, німці, росіяни, шведи, фіни, присилають сюди другі склади, що й дозволяє представникам України боротися за призові місця. У результаті по одній медалі різного гатунку в болгарському гірському селищі Банско здобули Оксана Яковлєва, Вікторія Семеренко й Олексій Коробейников.

Абсурдна державна система, яка дозволяє спортсменам отримувати грошову винагороду лише у випадку завоювання призового місця на чемпіонатах світу або Європи, змушує українських біатлоністів змагатися зараз у Болгарії серед конкурентів із другого ешелону, а не готуватися до наступних етапів Кубка світу, де борються найсильніші.

Українські лижниці уже давненько ходять навколо п'єдесталу Олімпійських ігор і світових форумів. Одного разу, у 1999 році, Ірина Тараненко-Тереля стала-таки третьою в дуатлоні. Нині ж Валентина Шевченко показує гарні результати на престижних змаганнях, але до омріяного подіуму поки що не дотягнулася. Чемпіонат світу, що вчора розпочався в японському Саппоро, надає шанс лідерці української команди ліквідувати медальний пробіл, тим паче, що Шевченко зараз перебуває у відмінній формі.

Їх важко уявити окремо — тiльки в дуетi їх сприймають українськi любителі баскетболу. Брати-близнюки Ігор і Ростислав Кривичі — лідери «Сумихімпрому», найрезультативнішої команди вітчизняної суперліги. Цікавою і відвертою була розмова з ними кореспондента «УМ» у Сумах. Причому переважно думки братів збігалися, тому ми здебільшого не стали навіть відокремлювати вiдповiдi на запитання кожного з них.