Семисотрічному запорізькому дубу знову загрожує загибель. Про це «УМ» повідомили в прес–службі Запорізької мерії, адже днями міський голова Євген Карташов звернувся до Міністерства охорони навколишнього середовища та Міністерства культури з проханням направити до Запоріжжя фахівців, які можуть продовжити життя знаменитого дуба.

Якось днями, повертаючись з роботи, мою увагу привернула розмова двох жінок поважного віку, які сиділи позаду мене. Одна з жінок була дуже схвильована і голосно бідкалася щодо проблем зі своєю пенсією: «Оце послухалася поради сусідки, яка працює в банку, і написала заяву, щоб отримувати пенсію через банк, — схвильовано розповідала жінка. — Мені сусідка сказала, — продовжувала вона, — що будуть проценти наростати на пенсію, отримаю більше грошей. Я й повірила, а не подумала про те, що я ж не буду тримати гроші в банку, мені ж треба за них жити і щомісяця зі своїми хворими ногами їздити у район по пенсію, та ще й у черзі постояти. Тепер картаю себе за свою нерозважливість. Хіба це годиться для старих людей, які живуть лише на пенсію? Може, молодшим, які мають здоров’я і працюють, це і підходить, а таким, як я, — ще одна неприємність у нашому і так нелегкому житті». Жінка продовжила: «Витерпіла три місяці і вирішила відмовитися від банку і знову повернутися до того, як було раніше — щоб листоноша приносила пенсію додому. Оце зараз везу заяву з цього приводу».

Чеський парламент обговорює новий проект закону про працевлаштування. У ньому пропонується низка суттєвих змін для іноземних працівників. Проект проходить друге читання у нижній палаті. Уряд переконує, що його метою є запровадити зрозумілі та прозорі правила політики працевлаштування.

Частина співробітників компанії «Пірат Продакшн» (виробник програми «Свобода Савіка Шустера», «Великі українці», «Ключовий момент», «Картата потата» і «Бійцівський клуб») подали або мають намір подати заяви про звільнення за власним бажанням. Про це повідомило інтернет–видання «Телекритика». Чутки про звільнення редакторської групи підтвердив шеф–редактор «Свободи» Володимир Долін. Причину він назвав таку: програму відтепер вироблятиме інший продакшн. Водночас сам Шустер відмовляється від коментарів про звільнення з каналу, посилаючись на перебування за кордоном.

Учора в Одесі відбулося відкриття уже традиційних спільних українсько–американських морських навчань «Сі Бриз». Започатковані вони були ще з 1997 року, в рамках програми НАТО «Партнерство заради миру», і спокійно відбувалися аж до недавнього часу, відколи в Україні змінилася влада і перспектива вступу країни до Північноатлантичного альянсу стала близька як ніколи, а у проросійських політичних сил, таких як Партія регіонів, КПУ та ПСПУ, «відкрилися очі», й вони раптом «побачили» у навчаннях «Сі Бриз» смертельну загрозу. Тим часом тематика цьогорічних навчань — миротворчі операції і порятунок мирних жителів у гарячих точках.

Невтішну картину впродовж останніх півтора тижня можна спостерігати, зокрема, в районі Бердянська. Біля берегів знаменитої піщаної Коси напівмертвий бичок завис у воді такою «стіною», що місцеві траулери не справляються з меліоративним виловом, і на допомогу бердянським прийшли рибалки з Маріуполя та навіть Криму. За два тижні морські судна підняли на борт понад дві тисячі тонн риби, знесиленої катастрофічним дефіцитом кисню у морській воді.

Чи є хоч одна українська сім’я, якої б не торкнулося це слово — «рак»? Воно промовляє до нас цифрами загрозливих статистик, плакатами–вказівками у гінекологічних кабінетах, брошурами–рекомендаціями ООН чи ВОЗу на майданах, соціальною рекламою на телебаченні, сповідями «зірок», які хочуть закликати–вберегти–пояснити, нічними дзвінками і непоправними втратами... Чому карта здоров’я українського суспільства загрозливо рясніє червоними прапорцями? Як протистояти цьому лиху? Про це «Україна молода» говорила із директором Інституту медичної радіології імені С. П. Григор’єва АМНУ, професором Миколою Пилипенком.

Широкому загалу мало відомо про унікальні природні ландшафти Миколаївської області. Поспішаючи на відпочинок до Криму, ми часто проходимо транзитом ділянку траси від Первомайська до Вознесенська, навіть не здогадуючись, що зовсім поруч розташована одна з найкращих природних «перлин» України — долина річки Південний Буг. Це справжня гірська країна серед степу, де, зупинившись на день–два, можна насолоджуватися гідромасажем від бурхливого водограю, або милуватися величчю Бузького каньйону. Що вже казати про урочище Гард у межах сучасного Южноукраїнська, де кожна гранітна скеля або річковий поріг тісно пов’язані з козацтвом. Уже опинившись на морі десь у Коблево або на лиманах Очакова, ми й гадки не маємо про те, що поруч розкинулась унікальна Кінбурнська коса. В це важко повірити, але чимало миколаївців жодного разу тут не були. Та й загалом Миколаївську область багато хто сприймає як край, що має історію лише останніх двохсот років, з часів катерининської колонізації Дикого степу. А були ж тут і елліни, і скіфи, й інші кочовики, але три сотні років, ще до Потьомкіна й Суворова, ці землі поливали власною кров’ю запорожці в протистоянні з Туреччиною. Побачити чудеса Миколаївщини у всій красі журналісту «УМ» пощастило минулих вихідних під час прес–туру в рамках Всеукраїнської акції «Сім природних чудес України». Після тривалого переїзду ми нарешті в Очакові, сідаємо на катер і вже за двадцять хвилин — на Кінбурнській косі в районі села Покровське. Над морем бачимо чимало пеліканів, що полюють на рибу. Директор Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович пояснює, що рідкісні птахи з’явилися на півострові в останнє десятиліття через забруднення водойм та скорочення рибних запасів на Дунаї.

Постулат, що рівень національних команд останніми роками поступово вирівнюється, знаходить своє підтвердження на полях Австрії й Швейцарії. Адже більшість перемог здобувається із різницею в один м’яч і в серйозній боротьбі. «Хлопчиків для биття» у фінальній частині Євро–2008 не виявлено, хоча саме таку роль заздалегідь відводили господарям першості. Водночас на загальному тлі вигідно вирізняються збірні Голландії та Іспанії — своїм атакувальним футболом вони завойовують прихильників навіть у таборах фанатів суперників. Хоча це зовсім не означає, що саме голландці й іспанці пройдуть якнайдалі турнірною дистанцією. «Щирий» футбол уже не раз наражався на прагматизм грандів...