Апатію народних депутатів, які п’ятничного вечора відмовилися тиснути кнопки «за» бюджет Тимошенко, експерти пояснюють тим, що ухвалення змін нині не вигідне жодній політичній силі. «Уряд тепер може заявляти: «Ми хотіли, але нам не дозволили», — пояснює «УМ» директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. — Президентська команда, яка у своєму варіанті, втім, не запропонувала нічого надто революційного, теж може казати, що їй заважають. А опозиція має усі підстави стверджувати — бюджет поганий, значить, добре, що за нього не проголосували».

Нагода була чудова: день народження нашої газети. Ми подумали — чому б не відзначити його у Качанівці? Гарна ідея завжди знаходить підтримку у нашому дружному колективі. Отож — три години в автобусі, і нас уже зустрічала розкішна природа Качанівського заповідника, з усіма атрибутами гостинності: спокоєм, легеньким дощиком, гарячим чаєм і смачною кавою. Небо супилось, однак це не зупинило численні групи туристів, з якими ми тут перетнулися. Генеральний директор Національного історико­культурного заповідника «Качанівка» Володимир Буренко не приховував задоволення: щороку збільшується потік мандрівників, які їдуть сюди по нові враження, з бажанням доторкнутися до історії та відпочити від суєти великих міст. Адже за бажання тут можна зупинитися у комфортному готельчику поруч з палацом, а вранці, під спів пташок, зустріти сонце біля мальовничого ставка.

На економічному горизонті України — густий туман і цілковита невизначеність. Два дні, упродовж яких представники трьох гілок влади намагалися звести до спільного знаменника макроекономічні показники та внести давно очікувані зміни до Держбюджету–2008, закінчились нічим. Суперечності в класичному трикутнику «секретаріат Президента—Кабмін—Нацбанк» виглядають так: уряд прагне суттєво збільшувати соціальні та інші виплати, але відповідальність за це розділити між собою та Національним банком. Голова НБУ у відповідь категорично відмовляється, аби навіть дуже харизматичні політики загрібали жар його руками. Президент же вимагає узгодженого сценарію розвитку економіки та зрозумілого прогнозу валютно–курсової політики.

Українські громадяни, які всього лише кілька років тому взяли приклад з європейців і навчилися жити в борг, нині змушені переглядати свої життєві орієнтири. Ті, котрі не встигли вчасно оформити кредит, нині кусають лікті: банківські відділення, що донедавна були такі лояльні та щедрі для кожного відвідувача, нині старанно вигадують безліч перешкод для потенційних клієнтів. Відсоткові ставки зростають мало не щотижня, а клерки при цьому намагаються відсіяти неплатоспроможних клієнтів. Причому до числа «біднуватих» потрапляють позичальники, до яких ще вчора фінансові установи не мали жодних претензій.

Але найцікавіше, що деякі люди, які зуміли–таки отримати позику, тепер ... шкодують про цей крок. Із своїх поштових скриньок вони дістали офіційні листи з «рідних» фінансових установ, які повідомляють дуже неприємні речі: банк, виявляється, в односторонньому порядку переглянув кредитну ставку, і тепер ви, шановний, мусите платити за користування нашими грішми більше. При цьому зарплату ж не підвищують, ціни стрімко зростають і взяти «резервні» кошти буває ніде.

Життя пересічного українця продовжує невпинно поліпшуватися. Саме так трактують нинішній стан справ у державі високі чиновники. Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко вважає, що реальні доходи населення зросли удвічі, причому ця цифра не враховує інфляційного чинника.

Ви будете сміятися, але вчора Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко знову (вже втретє!) збирала на своє засідання голів обласних адміністрацій. І вони... правильно, не з’явилися. «Мені дуже шкода, що в нас двом категоріям людей заборонено в’їжджати до Києва: «губернаторам» і водіям–дальнобійникам, — Юлія Володимирівна продемонструвала вишукане почуття гумору. — Ну, дальнобійникам дозволили хоча би вночі й у вихідні дні, а «губернаторам» навіть так не можна».

В Україну, як свідчать документи, щорічно ввозять 720 тисяч мобільних телефонів. Але у численних магазинах, салонах та просто торговельних точках нашої країни за цей час продають... 8—14 мільйонів (!) мобільників. Тобто через митницю пройшло менше дев’яти відсотків телефонів, яких потім продали! Решта, якщо сприймати усе буквально, просто–таки звалилася на наші голови з неба.

Про роботу пошти наша газета писала багато: переважно про погану якість доставки листів і газет, порушені при цьому права читачів та ущемлені інтереси видавництв. Втім нарешті з’явилася надія, що ситуація може поліпшитися.

Суворий погляд, міцно стиснуті кулаки... Юлія Володимирівна з пафосом і надривом назвала п’ятірку областей, які, за її словами, «не можуть запропонувати своїм людям правильної політики». Простіше кажучи, це регіони, у яких найвища в державі інфляція — Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська області і місто Київ. І це — на тлі, як вважає Прем’єр, стабільності або навіть зниження цін у деяких областях. «Губернаторів» п’яти регіонів учергове запросили на килим. «Сьогодні ми послухаємо їх доповіді і зрозуміємо, — пані Тимошенко зробила паузу і елегантно закінчила, — зрозуміємо, чим уряд ще може допомогти — аби вони почали роботу і робили її успішно для своїх громадян».

Нинішній рік вселяє небувалий оптимізм у всіх, хто полюбляє вирощувати будьяку зеленину на відкритому грунті. Впливові експертні організації навперебій підвищують прогнози урожаю: погано лише, що не тільки у нас, а у цілому світі. Нині вже ніхто не сумнівається: якщо у природі чи владі не трапиться жорстоких катаклізмів, Україна виростить понад 40 мільйонів тонн зернових. Щоправда, урядові аналітики, називаючи приблизно цю ж саму цифру, вживають слово «зберуть». Реалісти ж наголошують, що виростити і засипати у комору — не одне і те ж. Особливо у наших реаліях.