Упродовж рокiв незалежності нашої держави суспільство ніяк не може відшукати у багатомільйонній державі особистості, яка б зуміла повести народ до світлого майбутнього, зате добровольців правити багатством держави — хоч відбавляй.

Коли помирають герої,
їх душі у вічність ідуть,

Наші люди ніби сплять якимось дивним сном: влада знущається над нами, а ми тільки обурюємося вдома. Ви ж можете об’єднатись і вийти на протест за свої права. Чи вас це все ще не дістало, чи ще потерпите?

Зрештою, йдеться сьогодні про виживання: чи зможемо ми, українці, нащадки славного козацького роду, розвіяти сумніви великого Тараса щодо функціонування й утвердження його слова, яке він сіяв, в Українській державі:

Гуде і стогне Всесвіт стоголосий,
Туман галактик огортає нас.

Електронними деклараціями державні посадовці продемонстрували всьому світу наявність в Україні «епідемії» корупції — чуми, центр-джерело якої — у законодавчому органі, тобто Верховній Раді.

«Візьми і зроби!..» — який правильний месидж і водночас малоефективний в українських реаліях, оскільки в масі нашого суспільства немає відповідних традицій — вони втрачені в радянські часи.

У цілому все було ОК, Христе.
Каменюччя те не Вам призначалось.

Згадаймо, браття, Україну,
Що вишилась на серцi в нас.