Позавчора Верховна Рада ухвалила закон про зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо гуманізації відбування покарань засуджених), внесений народними депутатами Василем Онопенком та Олександром Пеклушенком. За це рішення проголосували 288 депутатів із 397 зареєстрованих у сесійній залі. Таким чином, цими змінами передбачено, що засуджені на довічне позбавлення волі можуть подати клопотання про помилування після відбуття не менше 20 років призначеного покарання (ст. 151 кодексу).

Події давно минулих днів сколихнули Черкаську область: у районному центрі Сміла невідомі силою викрали 33-річного приватного підприємця і вивезли у невідому напрямку. Саме викрадення було замовлене конкурентом чоловіка по бізнесу.

Микола О., незважаючи на вік (без малого сімдесят років), вважався в Матіївці та навколишніх хуторах, що у Бахмацькому районі на Чернігівщині, неабияким комерсантом. На своїй машині він розвозив селами товари повсякденного вжитку i продукти на замовлення. Жителів глибинки заможними не назвеш. Тож часто вони брали у Миколи товари у борг, під запис.

Жадібність таки підвела олігарха Віктора Пінчука. Сталося так, як i прогнозували чимало ЗМІ, в тому числі й «УМ», адже ще місяць тому на сторінках нашої газети йшлося про те, що бажанню зятя Кучми вигідно продати італійцям один із найбільших банків України — «Укрсоцбанк» може завадити конфлікт із міноритаріями. Нагадаємо, що олігарх під час другого етапу додаткової емісії акцій «Укрсоцбанку» їх банально не допустив до купівлі акцій.

Співробітники Запорізького облуправління боротьби з економічною злочиннiстю поклали край пограбунку низки освітніх та лікувальних установ, які фінансуються з бюджету. Начальник відділу облУБЕЗу Сергій Логвиненко каже, що за останні чотири роки збитки від діяльності групи шахраїв зашкалюють за три мільйони гривень. «Накрити» ж спритників оперативніше не вдалося з огляду на досі не задіювану схему махінацій.

Чому бандити не сидять у тюрмах? Це питання вже багатьох не просто обурює, навпаки, багатьом воно навіть остогидло. Причини називають різні, але переважають політичні: тут тобі й короткий міжвиборчий період, i депутатська недоторканність, що, немов манна небесна, звалилася на голови багатьох фігурантів кримінальних справ, тощо.

Не встигли вщухнути скандали навколо повернення у держвласність Нікопольського заводу феросплавів (за який довго i затято воював олігарх Віктор Пінчук, але так і не встиг продати росіянам), як навколо власності зятя Кучми розгорівся інший скандал. Iдеться про «Укрсоцбанк» — досить ласий шматок на банківському ринку України, з розгалуженою мережею філій, який входить до чільної десятки вітчизняних фінансових структур.

Кияни ще влітку могли побачити на вулиці Шовковичній, біля приймальні Президента, пікетувальників, кожен з яких має свою правову проблему. Вони не задоволені тим, як розв'язують ці проблеми державні структури: суди, прокуратура, влада на місцях. Ці люди звертаються до Віктора Ющенка як до глави держави, бо переконані — тільки Президент прислухається до них і відновить справедливість. І звинувачують працівників приймальні, що ті всіляко відгороджують їх від Віктора Андрійовича, а їхні справи «спускають на гальмах».

У пресі неодноразово з'являлися рiзнi думки з приводу судового розгляду справи Гонгадзе. Відомі репліки суддів, позиція сторони обвинувачення i захисту підсудних, адвокатів матері та дружини загиблого журналіста, заяви різних політичних сил i заклики Президента. Єдині, чия думка не відома, — співробітники конвою, які завжди мовчазно несуть варту, тримаючи праву руку на кобурі. «УМ» заповнює цю інформаційну прогалину i пропонує розмову з начальником відділу конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних Внутрiшнiх вiйськ МВС підполковником В'ячеславом Карплюком.

Значення слова «екстрадиція» досі багато хто плутає або не розуміє. Тим більше, мало хто знає про важку роботу фахівців з екстрадиції, які часто повертають з-за кордону затриманих Інтерполом українських злочинців. На слуху в громадськості, звісно, прізвища Щербаня, Бакая, Пукача, Боделана, Варцаби, яких досі не вдалося затримати й повернути. Натомість для працівників сектору екстрадиції i конвоювання Внутрішніх військ не важливе iм’я злочинця.