Позавчора сесійну залу Львівської облради, що пам’ятає часи В’ячеслава Чорновола, заповнили сотні галичан. Приміщення обрали не випадково — свого часу саме звідси почалися процеси демократизації усієї України.

Днями головний комуніст України Петро Симоненко заявив, що вимагатиме розпуску Львівської обласної ради, «яка ганьбить Україну, приймаючи рішення на захист нацистських злочинців». Комуністів обурило звернення облради з вимогою припинити нагнітання антиукраїнської істерії у справі суду над екс–громадянином США Іваном Дем’янюком. Симоненко наголосив, що намагання захистити «гітлерівського ката Дем’янюка», над яким днями в Мюнхені почався суд (його, нагадаємо, німецька прокуратура звинувачує у вбивстві приблизно 26 тисяч полонених, здебільшого євреїв, у концтаборі Собібор. — Ред.), є «ганьбою та злочином». А Львівську облраду треба не те що розпускати — розганяти.

У суботу в галицькій столиці зібралися колишні політв’язні радянських концтаборів, які були ув’язнені ще у шкільному віці. А от покарання відбували за «дорослими нормативами». Цей Всеукраїнський збір українських малолітніх політичних в’язнів проводиться вже вдруге і зібрав близько 250 учасників. Як розповів на прес–конференції голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих Петро Франко, зараз уже мало хто знає про таку категорію людей, як малолітні політв’язні. Адже комуністи без вагань ув’язнювали дітей віком від 12 років, а от карали по–дорослому — від місяця тюрми аж до розстрілу. «Малолітні патріоти боролися на рівні з дорослими, створювали підпільні юнацькі організації, пропагуючи національну ідею, за що їх закатовували в тюрмах і концтаборах. Але вони були свідомі того, на що йдуть», — розповів Петро Франко.

На Західній Україні церква і миряни відзначають 20–ту річницю виходу Української греко–католицької церкви з підпілля. Апофеозом святкувань стала наймасовіша за останні роки релігійна акція — архієрейська Божественна літургія та урочиста процесія до собору Святого Юра, котра зібрала сотні тисяч вірян. Такої кількості людей місто не бачило з часів візиту до столиці Галичини Папи Римського Івана Павла ІІ у 2001 році.

Напередодні роковин вступу радянських військ до Західної України 17 вересня 1939–го, прозваного в народі «чорним вереснем», Львівська облрада вкотре повернулася до «польської проблематики». Звернення галицьких депутатів було спричинене не спомином про трагічну сторінку історії, коли внаслідок агресії нацистської Німеччини та сталінського СРСР припинила своє існування Польща, а ухвалою польського Сейму на тему «східної проблематики» та забороною проїзду через територію Польщі бандерівського веломарафону. «За» проголосувало 88 депутатів.

Депутати напишуть звернення до усіх найвищих органів влади. Крім легендарного провідника ОУН, в Україні повинні бути перепоховані Євген Коновалець, Симон Петлюра та сотні інших героїв, які нині спочивають на Заході. З даною ініціативою виступить Українська народна партія на найближчій обласній сесії, вимагаючи офіційної підтримки галицького «сейму». Звернення адресують «всім–всім–всім»: Президентові, уряду й парламенту. На думку голови Львівської міської організації УНП, обласного депутата Юрія Візняка, «особливої актуальності» питання набуває у зв’язку з велопробігом «Європейськими стежками Степана Бандери».

Про важливість польського чинника в міжнародній підтримці України говорити зайве. Аж раптом як грім серед ясного неба — стратегічні друзі починають виказувати одне одному все, що наболіло. Формальний каталізатор — безневинний предмет: історія, котрою, як дишлом, можна крутити на всі боки. Саме події ІІ Світової війни досі залишаються безвідмовним знаряддям у руках тих, хто хоче напружити ситуацію спочатку — в медіа, згодом — у парламентах.

Ніби лист як лист — одного керівника держави до другого. Зрештою, які проблеми. Але якось стало неприємно. Приватно прикро. Навіть не за Україну — за Росію. Справді гарну країну. Населену добрим і стражденним народом, від чийого імені формально промовляє президент Медведєв.

Днями провінційне місто Кенштин, що у Вармінсько–Мазурському воєводстві, обклеїли брутальними листівками «Злочини УПА — пам’ятаємо!». Як повідомив «УМ» голова Львівського об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа, котрий підтримує тісний зв’язок з українською громадою в Польщі, листівки містили відверто провокативні й брехливі закиди на адресу УПА, зокрема, такий: «УПА — злочинна організація, яка дико, по–звірячому мордувала польський народ».

Днями комісія, котра розслідувала акт вандалізму на горі Хрищатій у Польщі, повернулася з сусідньої держави зі своїми висновками. «Інспекторів» скликали за розпорядженням голови Львівської облради Мирослава Сеника, аби задокументувати факт демонтажу пам’ятника воякам Української Повстанської армії. Нагадаємо, у період між католицьким та православним Великоднем злочинці розбили тризуб та пам’ятні таблиці й понищили надмогильні хрести упівців, які загинули під час оборони підпільного шпиталю на початку 1947 року.