Світлана Усенко, телеведуча та автор сценарію нового фільму «Розщеплені на атоми», знімаючи стрічку, прагнула одного: аби наш соціум став уважнішим до тих, кого безпосередньо торкнулася ця біда. Цього разу авторка не запрошувала в кадр ні політиків, ні вчених — надала слово тим, хто найбільше постраждав від катастрофи.
За своє життя вона прожила сотні ролей. Серед них: Маклена, Федра, Сара Бернар, Ельміра, Шура Ясногорська, Мавка... Про найпершу її роль — Марії Заньковецької — Богдан Ступка зауважував: «Кажеш Марія — розумієш Лариса, кажеш Лариса — розумієш Марія».
Учора у Львівській філармонії Павло Тютюнник знову співав пісні на вірші Ліни Костенко, як і минулого року на концерті, присвяченому круглій даті видатної української поетеси. Загалом у нього є багато пісень на вірші класиків української поезії. Якось Анатолій Авдієвський, художній керівник хору імені Григорія Верьовки, сказав Павлу Тютюннику: «У вас що не пісня — то Україна».
Телепрограма Першого:UA «Фольк-music» творить дива — повертає до життя українську народну пісню. Уже вісім років — стільки існує цей проект. Головним творцям проекту — співачці Оксані Пекун з групою однодумців, насамперед із продюсером і чоловіком Володимиром Коваленком — вдалося повернути життя майже тисячі маловідомих українських пісень.
Знову на вулицях України продають льодяники на паличках. Кажуть, що це свідчення падіння рівня життя. Багато тих півників продавали в непрості для багатьох 90-ті роки вже минулого століття. Втім з’явився повсюдно ще один символ — ляльки-мотанки.
Складно повірити, що завжди молода — мабуть, такий стан душі! — українська співачка Оксана Білозір чотири десятки років радує слухачів своїм співом. Ті, хто її добре знає, намагаються на цю тему жартувати: «Ти хоч не говори, скільки років на сцені, — не повірять». А пані Оксана посміхається: «Як я можу приховати свій вік, дати і події свого життя?..»
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів.
