Мегаполіс із його принадами і зручностями залишився позаду, і ви поринаєте у середовище, яке називають country. Це «Маєток» — своєрідне утворення на мапі Кіровоградщини. На околиці містечка Петрового стояла всіма забута зведена ще 1905 року будівля школи.

У 1970-х роках нас, студентів факультету журналістики Київського держуніверситету, повели на екскурсію до Центральної наукової бібліотеки АН УРСР. Переступаючи її поріг, я знав, що в першому виданні книжки «Дівчина з легенди» (1967) її упорядник Леонід Кауфман наводить у післямові текст вироку полтавського суду щодо Марини Гордіївни Чурай, яка отруїла козака Григорія Бобренка і мала бути покараною.

До Сьомої художньої виставки «Карикатуристи України», присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, київський митець Олег Смаль готувався дуже старанно. Сам вирішив зробити пробну виставку на... Майдані. Хіба ж думав тоді, що вся його експозиція в буквальному сенсі згорить у вогні революції?

Проведіть нехитрий експеримент — запитайте у кількох перехожих, із ким насамперед у них асоціюються «Тіні забутих предків» як художній твір. Може, хтось, обізнаний в літературі, згадає автора–письменника — «східняка» Михайла Коцюбинського, який уже немолодим відкрив для себе чарівний світ Карпат і так ним пройнявся, що видав чудову повість, немовби жив у тому краї споконвіку.