«Тут усе залишилося так, як було й до мене. Я не змінював майже нічого», — говорить Юрій Єхануров, показуючи журналістам «УМ» свій робочий кабінет пiсля закінчення нашого інтерв'ю. «Що, й «жучки» теж залишилися?» — запитуємо напівжартома. «Та мене це абсолютно не хвилює. Якщо хтось хоче — хай слухає», — так само, майже серйозно, реагує глава нового уряду. Тобто до перспективи власного касетного скандалу він ставиться байдуже.

Над головним входом до Будинку уряду горять цифри «2006», на кожному вікні другого поверху з боку фасаду — ялинка на тлі безлічі блакитних лампочок, на стінах — також світляні гірлянди, вже жовтогарячі, на землі —стрункі ряди підсвічених ялинок. Довершують святкову картину кабмінівської ілюмінації сяючі літери на яскраво-синьому парапеті по обидва боки головного входу: «З Новим Роком!» і «З Різдвом Христовим!». Ніколи раніше Кабінет Міністрів не прикрашали на новорічні свята так багато й стильно. Жарти про газову кризу недоречні — по-перше, вся ця краса горить завдяки якомусь неону, а не природному газу з Росії, по-друге, з електрикою проблем немає. Забігаючи наперед, зауважимо, що Прем'єр-міністра Юрія Єханурова, до якого ми йдемо на підсумкове інтерв'ю-2005, запитання про газові справи вже втомили і на інші теми він спілкується значно охочіше.
Перед тим як потрапити до прем'єрського кабінету, проходимо по коридору 7-го поверху: тут на стіні висять портрети керівників усіх урядів України, починаючи з перших УНРівських та УРСРівських. Вiдсутнi найбiльш одiознi фiгури нашого часу — Лазаренко i Янукович. Відставленої у вересні Юлії Тимошенко немає — мабуть, ще не встигли таку красу старанно вималювати олійними фарбами. Але найближчим часом образ закосиченої леді Ю. тут обов'язково з'явиться. Чи лише портрет, чи й вона сама — залежить від політичної ситуації та результатів виборів, а значить, і від успішності нинішнього уряду, очолюваного містером Ю.
Поки що пан Єхануров приречений на порівняння з Тимошенко. Авжеж, два прем'єри з однієї, «помаранчевої», команди за один рік — це трохи забагато. За характером та поглядом на силу-силенну речей вони фактично антиподи. Це стосується й того, що Юлія Володимирівна обіцяла бути Прем'єром при не надто прихильному Президентові Ющенку хоч десять років, а ось Юрій Іванович — дуже близький член команди Ющенка — не обіцяє керувати урядом навіть півроку. Адже попереду ще багато випробувань, багато чого незрозумілого. Крім виборів — ще й набуття чинності політичною реформою, яка Єханурову відверто не подобається. При цьому особливий наголос він робить на доцільності призначення наступного Прем'єр-міністра з того самого табору, який представляє Президент Віктор Ющенко. Бо тільки так можна зберегти в Україні стабільність. Таку, заради якої Ющенко й поставив Єханурова на прем'єрство.
Так склалося, що саме на Новий рік «уряд №2» відзначає свої перші сто днів. Хоча ця дата ховається за ялинковими прикрасами та вказівкою «не піаритися», саме час поговорити про те, чи вдалося Єханурову покращити ситуацію «після Тимошенко», чи вдається забезпечувати бажану стабільність і чи спроможний Юрій Іванович на більше.

Нинішній керівник скандального ДУС Ігор Тарасюк до своєї нової роботи ставиться вочевидь серйозно і водночас без особливого пафосу: мовляв, звичайна робота звичайного менеджера. Він збирається створити з управління дієздатний механізм, який би сам на себе заробляв гроші. «Управління, маючи на балансі стільки підприємств, повинне саме себе забезпечувати», — каже Ігор Григорович. Ще одне завдання, не з останніх, яке перед Ігорем Тарасюком поставив Президент України, — повернути все викрадене через ДУС за останні роки в державну власність — також на часі.
Про те, що вже виявили незаконного в діях колишнього керівництва ДУС, що повернули і що збираються, про державні резиденції й дачі та їхнiх користувачів, про Банкову та автопарк держчиновників Ігор Тарасюк розповів журналістам «України молодої» під час зустрічі в редакції.

Такої відкритості скандальне ДУС, напевно, не пам'ятає вже давно. «Запитуйте усе, що цікавить, не соромтеся», — посміхаючись, «підбурював» журналістів «України молодої» керівник Державного управління справами Ігор Тарасюк під час учорашнього «круглого столу» у нашій редакції. І ми запитали: про державні резиденції і дачі, кучмівський робочий «столик» за 15 тисяч доларів, про невловимого Бакая і перекриту Банкову, про Український дім у формі писанки й розпродані за безцінь пансіонати...

Власне, урядові постанови переглядають прискореними темпами. Як випливає зі слів Прем'єра Юлії Тимошенко, «під ніж» має піти 119 регуляторних актів, які народилися в стінах Кабміну, з них, як мінімум, 101 постанову вже скасовано. У результаті стало непотрібним брати ліцензію для ведення бізнесу в низці сфер. Зокрема, знято обмеження для тих підприємців, які надають побутові послуги. Крім того, скасовано постанови щодо переслідування за несплату податків і визначення доходів громадян за непрямими методами. Уряд також запропонував Вікторові Ющенку припинити дію 66 указів попереднього керівництва держави. Водночас зволікають із 22 постановами, які визначають порядок формування спецфонду держбюджету. Утім уже кілька днів тому пані Тимошенко визначила інший, більш реальний термін звітування з такого показника, як скасування регуляторних актів, — жовтень.
Нинішня кампанія з перегляду регуляторних актів не стала чимось несподіваним для чиновництва. Власне, цей процес розпочався в 1997 році, коли було створено Державний комітет з питань підприємництва і регуляторної політики. Однак ніякі декларації і проповіді «згори» так і не змогли переламати звичку держслужбовця «тримати і не пускати» всіх і вся. Чи стануться якісь принципові зміни в масштабах країни цього разу, «УМ» розпитувала в народного депутата (фракція «Наша Україна»), голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Ксенії ЛЯПІНОЇ.

В «УМ» переконані, що якби в Україні було з півсотні Юріїв Луценків, та призначити їх на різні міністерські посади, то майже не було б у державі проблем. Усі б вирішувалися наполегливо, натхненно й оперативно. Тепер уже колишній соціаліст (але вічний «командир Майдану») Луценко — явище справді унікальне в українській політиці. Людина-подія, людина-афоризм, а головне — людина слова. Сказав (часто — із застосуванням смачної лайки) — зробить. Основоположні цілі міністра внутрішніх справ — покарати винних, незалежно від кольору їхніх прапорів, повернути в Україну закон та довіру до правоохоронних органів. Відзначимо водночас, що на Президента Ющенка у своїх викладах Луценко посилається так само часто, як на букву закону. Бо безмежно вірить і в першого, і в другу.
Про те, що вже встиг пан Юрій зробити на посаді головного міліціонера за перші сім місяців і що планує найближчим та дальшим часом, ми говорили з ним понад дві години.

Іван Плющ, легенда українського парламентаризму, єдиний народний депутат, якого обирали Головою Верховної Ради двічі, ніколи не соромився свого селянського походження. Він і сьогодні переконаний, що підйом сільського господарства має стати завданням № 1 для нової влади. Ми наперед домовилися, що наша розмова стосуватиметься шляхів подолання соціально-економічної кризи в аграрному секторі, проте оминути кількох політичних питань я не змогла. Адже, окрім усього, Іван Степанович входить до координаційного комітету коаліції «Сила народу», яка об'єднала структури «Нашої України» і БЮТ задля перемоги Віктора Ющенка.

Сентенція, що посол США входить у п'ятірку провідних політичних діячів України, є рівною мірою і напівжартом, і напівправдою. З огляду на ту невтомну наполегливість, з якою Сполучені Штати навіюють українській владі поради провести чесні й прозорі вибори, «Україна молода» запросила саме його, Джона Гербста, Надзвичайного та Повноважного Посла США, «неукраїнського політика в українській політиці», поділитися враженнями, насамперед — про перший етап передвиборчої кампанії.