Води вже нема. Не віриться, що кілька тижнів тому тут, на вулицях села Прутівка у Снятівському районі ІваноФранківської області, нуртувала стихія. У Прутівці під час повені загинуло найбільше людей — восьмеро. Сільський голова Роман Білик показує на паркані слід від води і каже, що біля деяких будинків вода сягала підвіконь. Побачивши голову, підходить бабуся, Симотюк Ганна. «Я сьогодні півгорода скопала і набрала лише відро бульби», — зітхає вона. «Будемо переходити на макарони», — віджартовується пан Білик. До бабусі підбігає дівчинка. У неї на косичці чорна траурна стрічка. «В Аліни під час повені загинула бабуся, — пояснює Ганна. — Перекинуло човен, утопилося п’ятеро дітей і троє дорослих. Аліна каже, що тепер я буду її бабцею», — пригортає до себе дитину пані Симотюк.
Незабаром у селі почнуть зводити будинки для людей, які втратили житло. Це першочергове завдання влади. Керівництво підтоплених районів поплатиться посадами, якщо не встигне до 15 листопада. Однак намурувати будинків — це одне, натомість значно важче буде вирішити інші проблеми: відновити дороги, збудувати мости, насипати дамби. На це піде не один мільярд гривень і не один місяць роботи...

Масштаби стихійного лиха на Західній Україні, людські жертви і величезна шкода, завдана повенями, наштовхують на питання: невже цьому ніяк не можна було запобігти? Складається враження, що вода раптово звалилася на наші голови і все, що ми змогли, — це кволо розгрібати наслідки біди, яку вона наробила. Повінь, як виявилося, ворог країни №1: чи готові ми оборонятися від нього?

Те, що зараз у районах повені ще не поширилися інфекційні захворювання, може означати, що їх збудники просто проходять інкубаційний період. Як повідомив Анатолій Пономаренко, в. о. головного санітарного лікаря України, «цей період у різних інфекцій може бути різної тривалості — від двох–трьох тижнів до місяця, тому ми прогнозуємо ускладнення епідеміологічної ситуації вже за два тижні. Спалахи інфекцій імовірні в середині й наприкінці серпня, а також на початку вересня».

На допомогу постраждалим від повені на Західній Україні та ліквідацію наслідків стихійного лиха держава виділила безпрецедентно великі кошти — 5,5 мільярда гривень. З них Івано–Франківська область отримала 949 млн. 270 тисяч гривень, Чернівецька — 521 млн. 200 тисяч, Львівська — 252 млн. 500 тисяч, Тернопільська — 96,9 млн., Вінницька — 49 млн. 850 тисяч і Закарпатська — 26 млн. 600 тисяч. Гроші давали областям адресно і розподіляти їх мали на рівні облдержадміністрацій. Одразу традиційне для українських реалій запитання: а де гарантія, що ці гроші не розкрадуть? Безпрецедентно великі кошти — безпрецедентно великі «відкати»?

На вчорашньому засіданні Кабінету Міністрів Прем’єр Юлія Тимошенко щиро дякувала своїм міністрам за «ефективне подолання наслідків паводку». Вона повідомила через http://www.newsukr.net/ онлайн, що нині лишилося тільки три населені пункти, де поки що не відновлено електропо­стачання. Щодо газопостачання, то на даний момент його немає в 51 населеному пункті. Ще треба відкачати воду з підвалів затоплених будинків і криниць, і найголовніше — виплатити реальну компенсацію постраждалим і розширити коло цієї категорії.

За останніми даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, кількість жертв повені зросла до 38 осіб (враховано й безвісти зниклих), з–поміж них восьмеро — діти. Нагадаємо, що ще на початку тижня людські втрати вважалися меншими — 31 особа.

Учора Президент України Віктор Ющенко побував у селищі міського типу Коропець Монастириського району Тернопільської області. На­передодні селище відвідала і Прем’єр–міністр України Юлія Тимо­шен­ко, бо цей населений пункт є одним із найбільш постраждалих від повені в Західній Україні. В Коропці підтоплено 150 житлових будинків.

Майже тиждень глава держави, відмовившись від відпустки у Криму, їздить областями, понівеченими повінню. Буковина, Івано–Франківщина, Львівщина, учора — південь Тернопілля та Вінниччини. Віктор Ющенко зробив кілька висновків, завдяки яким країна може все–таки завбачливо готуватися до повеней і мінімізувати їхні наслідки. Про це, а також про «перегини на місцях» і актуальність поточних повеневих проблем він розповів на розширеній нараді за участі київських урядовців та керівників обласного рівня у Чернівцях.

Значною мірою причина страшної повені, яка накрила шість областей Західної України, полягає «не в непередбачуваності й неконтрольованості стихії, а в людському чиннику». Так вважає Президент України Віктор Ющенко. Виступаючи на нараді в обласному управлінні МНС Буковини, він заявив: «Більшої безграмотності і безпорядку щодо вирубування лісів, ніж у Чернівецькій області, я не бачив ніде». Президент зазначив, що в області 17 тисяч пилорам, з яких офіційно зареєстровані лише... 39. «Ліцензування такої діяльності — компетенція місцевих органів влади», — нагадав він і наказав упродовж 30 днів провести відповідну інвентаризацію і визначити законність діяльності таких пилорам. У масштабах усієї ж держави Віктор Ющенко вимагає від уряду розробити принципово нову політику в галузі лісового господарства. Отже, мета така: якомога швидше позасаджувати лісами все вирубане і взагалі все, що можна, а також створити національні парки та заповідники.

Були підстави побоюватись найстрашнішого ще 25 липня, коли після сильних дощів піднявся рівень не тільки великого Дністра, а й зросла течія в його подільських напівгірських притоках. У ту п’ятницю ввечері подружжя з села Борщівці Могилів–Подільського району — тридцятитрирічна Тетяна Непійко та тридцятип’ятирічний Станіслав Данильчук — поверталися з дня народження. На мокрій дорозі біля самого крутого берега Тетяна послизнулась і злетіла в річку Немійку, що бурхливо нуртувала під ногами. Станіслав кинувся їй допомагати, але його теж знесло водою.