Михайло Слабошпицький, якому днями виповнилося 70, каже: ще так недавно був молодим. У 60-х навчався у Київському університеті імені Тараса Шевченка на журналістиці. Складав іспити, будучи випускником «заочно вечірньої школи робітничої молоді».

Олесь Гончар писав: «Як би ви не вважали, що добре знаєте Гоголя, він стане вам ще ближчим, якщо відвідаєте його рідні місця». Відвідуєш і рідні гоголівські місця, й усі інші куточки чарівної Полтавщини (або місцини, які належали колись до Полтавської губернії), пов’язані з іменами геніїв української та світової літератури, — коли береш до рук нещодавно виданий фотоальбом «Літературна Полтавщина».

Свою нову книжку «Велика війна 2014» відомий український письменник Михайло Слабошпицький починає реченням: «Я не збирався писати цієї книжки». Проте він не міг не написати це. Хай навіть спершу й не думав цього робити. Громадянин, мислитель, прозаїк, критик, есеїст, літературознавець — Слабошпицький мембранно чутлива людина до всього значущого, а тим паче до всього особливого в літературі й у «реальній дійсності», він просто не міг не відгукнутися на війну з Росією!

Перед тим як стати справді професійним письменником, автором чималої кількості романів, Сергій Пономаренко багато навчався, багато читав, працював у різних сферах, очолював приватну фірму, але паралельно робив дедалі успішніші кроки в літературі.