На сторінці Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» вже публікувався огляд книжок регіональних краєзнавців

Фільм Стівена Спілберґа «Список Шиндлера» — історія про те, як німець Оскар Шиндлер, бізнесмен, сибарит, бонвіван — врятував життя понад тисячі краківських євреїв — вийшов на екрани 1993-го, через одинадцять років по виходу книжки, яка стала основою фільму.

Як пише відомий польський журналіст Маріуш Щигел у вступі до книги колеги Яцека Гуґо-Бадера «Біла гарячка» (К.: Темпора, 2012), «мені здається, що він заради мене, читача, переживає усі ці пригоди. Що переживає їх неначе від мого імені. Знаю, що й інші, читаючи, мають таке відчуття: немовби автор — це їхня людина, заслана туди.

Книжки польської журналістки Кристини Курчаб-Редліх, яка 10 років жила в Росії, надсилаючи кореспонденції до різних польських часописів, — не легке читання. І назви, які для них вибрала авторка: «Пандрьошка» (легко здогадатися, що це комбінація скриньки Пандори і матрьошки) та «Головою в мур Кремля» — вочевидь не примха і не випадковість.

Зацікавлення історією завжди відбиває ситуації сьогодення. Ще рік тому здавалося, що живемо у час, коли зв’язки між державами дуже тісні й великі конфлікти неможливі. Але… таке саме відчуття було і перед початком Великої війни (ніхто ще не знав, що вона буде Першою світовою), після 100 років більш-менш спокійного існування постнаполеонівського світопорядку.

Книга Ґреґора Далласа «Примарний мир. 1945. Незавершена війна» (К.: Темпора, 2012) — опис і аналіз ідей, дійових осіб, подій 70-річної давнини, які мають безпосереднє продовження у сьогоднішньому світі. Саме 1945-го мапа Європи переформатовувалася під новостворювані національні міфи. А міфи завжди буяють на порубіжжі миру та війни.