Фентезі — це хаос. Письмо поза законами: логіки, досвіду і власне літератури. На цій території стихії зароджуються позитивні антициклони й руйнівні цунамі.

Осягаючи нову збірку Анатолія Качана «Листи з осіннього саду» (К.: Веселка; Тернопіль: Навчальна книга–Богдан), часто згадуєш Миколу Вінграновського. І не лише тому, що обох майстрів багато що об’єднувало.