Ми часто нарікаємо на владу, а я запитую себе: а хто її обирав? Чомусь ми не нарікаємо самі на себе. Навіть сьогодні ми все ще не діємо як нація, бо еволюція до «людей українських» іде дуже мляво, бо залишаємося «людьми радянськими». Ми й самі не знаємо, чого ми хочемо. Я ніколи не був песимістом, але все частіше й частіше схиляюся до думки Т. Г. Шевченка: