Сьогодні ми маємо тривожну статистику по всій Україні, коли з десяти шлюбів мало не сім розпадається. Причина цього насамперед у тому, що в суспільстві наразі немає чіткого розуміння ні істинної ідеї життя — ідеї вдосконалення, ні любові як вищої його якості. Тому й належить найперше хоча б дізнатися, що є любов.

Правдива наука ніколи не суперечила релігії, а правдива релігія — науці. Суперечності, як правило, виникають через необізнаність. У першій книзі Біблії «Буття» про створення людини читаємо: «І сказав Бог: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її він створив, як чоловіка та жінку створив їх». У чому ж образ Божий у людині? Чи йдеться тут про тіло? А як же відзнаки статі? Хіба Бог матеріальний? Ні ж бо! Бог є Дух. І образ Божий у людині не тілесний, а духовний! Бог триєдиний: Отець, Син, Дух Святий — і людина за образом Божим є триєдиною. Це дух, який має душу (розум та волю) і живе в тілі. І поки людина є в світі фізичному, то й тіло має фізичне. А коли помирає — переходить в іншу, духовну фазу існування, — воскресає у світі невидимому в тілі духовному, яке, за словом святителя Феофана, є тонкою оболонкою душі. Святий Макарій Великий у своїх Настановах зазначає: «Як небо й землю створив Бог для життя людині, так тіло й душу людські створив він на помешкання собі, щоб вселятися й упокоюватися в тілі її ніби в домі своїм, маючи за прекрасну наречену кохану душу, сотворену на образ його». Саме душа, а не тіло людини, створена на образ Божий. Тіло — це лише оселя душі (церковнослов’янською — «храмина»).

Піст тілесний лежить ніби на поверхні, він більш видимий, формально відчутніший. А піст духовний — це піст внутрішній, подвиг серця, піст невидимий для людей, але видимий для Бога. І саме цей, другий, духовний піст — найбільший скарб в очах Господніх. Бо саме завдяки йому відбувається очищення «внутрішньої частини посудини». А без нього піст тілесний — звичайна дієта. Як сказав Господь: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди! Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!» (Євангеліє від Матвія).

Читач iз Вінниччини запитує: «Кажуть, і навіть пишуть у газетах, що Бог не розуміє української мови. Нібито коли відправа йшла українською й молдавською мовами, то Бог молдавську прийняв, а українську — ні...»

Подія, яку святкує цими днями увесь християнський світ, змальована в другому розділі Євангелія від Луки. Саме євангеліст Лука найповніше розповідає нам про той великий день, що започаткував новий період в історії розвитку людської цивілізації, днем витоку нової якості у взаємовідносинах Бога з людьми, днем зачину Нового Заповіту...

Cлово «успішність» походить від «поспівати», «устигати» — мати успіх, удачу в чомусь, досягати бажаного. З чого вона складається? Успішність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня ніби на поверхні, її усім видно, а тому й зацікавлює людей, у першу чергу, саме вона. Ось визначальні позиції зовнішньої успішності (їх є чотири): здоров'я, матеріальна забезпеченість (сюди ж робота), повага та сімейне благополуччя. Від чого залежить зовнішня успішність? На дев'яносто відсотків — від успішності внутрішньої. А внутрішню успішність, а отже, й успішність взагалі, зумовлює наповненість позитивною внутрішньою (духовною) силою. Церква називає її силою Духа Святого, або благодаттю. Джерело її — Бог, як би світ не називав Його — Космічним Розумом, Абсолютом, Нематеріальним Началом, Вселенською Самоконтролюючою Системою... Церква називає цю Самосутність Богом, тобто багатим на все, джерелом усього сущого — Законодавцем, Творцем та Вседержителем буття.

Апостол Андрій (грецьке слово «апостолос» означає посланник, тут — посланець Божий, посланий Христом на звершення місії спасіння), рідний брат апостола Петра, був родом із Віфсаїди. Коли Іван Хреститель з'явився в Юдеї та хрестив на покаяння, він став одним з його учнів. Згодом першим приєднався до Ісуса Христа в час Його хрещення. Бувши увесь той знаменний день із Господом та пізнавши в Ньому Спасителя світу, Андрій прийшов до брата свого Симона (Петра) і, повідавши: «Ми знайшли Месію!» — привів того до Ісуса. Обидва брати були рибалками й ловили рибу на Галілейському озері. Коли Христос призвав їх на апостольство, сказавши: «Iдіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей...» — вони негайно залишили свої сіті і з того часу всюди слідували за Божественним Учителем.

Це дванадесяте свято (тобто одне з дванадцяти найбільших свят православ'я) щороку нагадує нам про те, як батьки присвятили Діву Марію Богові. Через три роки після народження Пречистої Діви праведні Йоаким та Анна виконали свою обіцянку присвятити дочку Богові й урочисто ввели її в Єрусалимський храм. Трирічну дитину з урочистою процесією родичів, друзів, дівчат із запаленими свічками в руках зустрів первосвященик Захарія — майбутній батько Івана Хрестителя. Батьки поставили дівчинку на першу сходинку високого ганку храму, і вона сама піднялася по п'ятнадцяти сходинках, твердо долаючи їх та не оглядаючись назад, чим сильно усіх здивувала.

Свято називається Собором, бо в цей день згадується зібрання усіх ангелів небесних під началом архангела (головного за достоїнством серед сонму ангелів, від грецького «архі» — начало, верховенство, і «ангел» — вісник) Михаїла, якого іменують ще архістратигом (начальником небесного воїнства).

Читачка з Херсонщини пише: «Розкажіть, будь ласка, про число звіра: що воно означає? Ті роз'яснення, які я читала або чула від людей, суперечливі і не завжди переконливі. Дехто навіть стверджує, що «печать сатани» — це не що інше, як ідентифікаційні коди. А як же тоді ставитись до паспортів, які мають індивідуальні серію й номер?»