Схоже, що всі шанувальники давнього радянського кінофільму «Джентльмени удачі» дістали його продовження. Фільм зняв журналіст Володимир Ар’єв, і зветься він «Донецька мафія. Перезавантаження». Що спільного? Напевно, образи головних героїв — людей, які стали поза межі закону. Звичайно, різниця між двома стрічками велика. Хоча б у жанрах: перша — комедія, а друга, скоріше — кримінальний трилер. А ще «Джентльмени» — річ художня, а «Донецька мафія» — документальний фільм. І це вражає.

Усупереч поширюваним «психологічним установкам» деяких великих політичних сил, тривідсотковий прохідний бар’єр разом з ними має подолати і Блок Литвина. За оцінками багатьох добре поінформованих експертів–політологів і соціологів, Блок Литвина є найбільшою несподіванкою парламентської виборчої кампанії 2007 року. Зокрема, на думку директора Інституту глобальних стратегій, Вадима Карасьова, «вирішальний пакет депутатських мандатів» у Верховній Раді VI скликання може отримати саме Блок Литвина. З цією думкою, на основі аналізу конфігурації політичних сил та настроїв виборців, повністю погоджується і президент Української академії політичних наук Микола Михальченко, вважаючи, що Володимир Литвин буде володарем «золотої акції» українського парламенту 2007 року «призову». А директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський переконаний, що спікер парламенту IV скликанная Володимир Литвин після 30 вересня знову повернеться на посаду, на якій працював упродовж 2002—2006 років.

У той час, коли представники деяких «великих» політичних сил переконують суспільство, що до парламенту наступного скликання проходить лише «велика трійка», соціологія засвідчує, що це не зовсім так. Наприклад, результати кількох опитувань, здійснених відомими соціологічними службами незалежно одне від одного, передбачають, що у Верховній Раді України має бути і Блок Литвина.

Існують питання, які, від гріха подалі, політики намагаються обминати. Особливо під час передвиборчих перегонів. До таких тем належить і проблема реформування нашого війська. Представники виборчих сил обмежуються переважно обіцянками підняти зарплатню та любити військових, як самих себе.