Удар по старих військових схемах

07.09.2007

Існують питання, які, від гріха подалі, політики намагаються обминати. Особливо під час передвиборчих перегонів. До таких тем належить і проблема реформування нашого війська. Представники виборчих сил обмежуються переважно обіцянками підняти зарплатню та любити військових, як самих себе.

 

Юля Тимошенко взялася принципово змінити ситуацію. Давно відомо, що вона велика майстриня приймати рішучі та неординарні рішення.

Цього разу вона заявила, що виступає за скасування строкового призову. Не такі вже й рідкісні вбивства та калічення солдатів у мирний час — то не прикрі інциденти.

Тимошенко — мати, а тому, якщо армія не може вберегти юнаків, Юля захистить їх від армії. Останній випадок із жорстоким побиттям у навчальному центрі «Десна» солдата строкової служби Віталія Горбатька обурив її материнське серце.

«З 1 січня 2008 року наша політична сила та я, як її лідер, беремо на себе зобов’язання припинити знущання над народом і скасувати строкову службу», — заявила леді Ю. Видно, що вона готова вирвати з корінням «дідівщину», оскільки, можливо, навіть дещо жорстко виступила за впровадження довічного ув’язнення для тих, котрі припускаються нестатутних взаємин, а також тих, що прикривають їх. Але Тимошенко зрозуміти можна: кожне життя цінне, а тим паче, якщо його втрачають у мирний час. «Дитині вирізали частину внутрішніх органів, і це все подають по телебаченню як завершений інцидент, а я згадала, як минулого року в тому ж навчальному центрі було побито Олександра Рибку, який після побиття пішов із життя», — обурюється екс–Прем’єр–міністр України.

 

Кінець робітничо–селянської армії

Вважають, що армія — це справа чоловіків. Але в цьому разі важко не погодитися з Тимошенко. Вона нарешті сказала голосно те, про що всі знають і бояться сказати. Українська армія — це донедавна не обороноздатний підрозділ, а робітничо–селянське формування. Не буде, певно, великою таємницею те, що «золота молодь» і не думає йти в лави війська, а благополучно відкуповується від виконання цього «почесного обов’язку». Солдатами стають діти з бідних родин, коли матері відправляють їх служити, щоб хоч якось вони прогодувалися.

Коли ж хлопці потрапляють в армію, то чого вони там навчаються? Працювати на городі та будувати дачі генералам. Це якщо вдасться уникнути жорен «дідівщини», яка може мати фатальні наслідки. «Весь інший час солдати займаються невластивими для них функціями, процвітає «дідівщина», а через рік, повернувшись додому, солдати не мають ніяких навиків, не створюють ніякої боєздатності нашої армії», — узагальнює Юлія Тимошенко.

Професійну армію можна створити швидше, ніж планувалося

Що ж пропонує Тимошенко, критикуючи недоліки в армії? За її словами, замість цього «народного ополчення» необхідно терміново пришвидшити процес створення професійної армії. Тут Юля твердить як професійний політик та економіст. Аби щось вимагати від військових, їм треба нормально платити. Це зрозуміло, мабуть, усім. Вона виступає за те, щоб рядовий і сержантський склад отримував до 700 доларів, а молодший та офіцерський склад — від 1000 доларів.

Це все чудово, скаже вдумливий читач і запитає: «А де ж на все це брати гроші?» Лідер БЮТ Юлія Тимошенко переконана, що вони в державі є. Просто слід припинити розкрадання країни й надавати 2—3 відсотки ВВП для забезпечення витрат на обороноздатність. А те, що Юлія Володимирівна вміє знаходити гроші, вона довела ще на посаді Прем’єр–міністра України. Тоді вона збільшила дохідну частину бюджету майже на 70 відсотків.

Згадані вище ініціативи Тимошенко трощать старі військові схеми, які багатьом уже стали звичними й дають можливість безбідно жити. Обороноздатність країни їм не до чого. Вони сприймають смерть молодих хлопців у мирний час як прикрий прецедент. Можливо, якраз і треба лідера БЮТ, з її бойовим характером, щоб ударити по старій струхнявілій системі. Бо, якщо нічого не змінити, наші генерали й далі, як за Кузьмука, стрілятимуть по Броварах і пасажирських літаках, а діти гинутимуть не за Батьківщину.

Георгій ПУШКАШ
  • Янукович, Ахметов новини— мотор, камера...

    Схоже, що всі шанувальники давнього радянського кінофільму «Джентльмени удачі» дістали його продовження. Фільм зняв журналіст Володимир Ар’єв, і зветься він «Донецька мафія. Перезавантаження». Що спільного? Напевно, образи головних героїв — людей, які стали поза межі закону. Звичайно, різниця між двома стрічками велика. Хоча б у жанрах: перша — комедія, а друга, скоріше — кримінальний трилер. А ще «Джентльмени» — річ художня, а «Донецька мафія» — документальний фільм. І це вражає. >>

  • Хто змінить обличчя парламенту

    Усупереч поширюваним «психологічним установкам» деяких великих політичних сил, тривідсотковий прохідний бар’єр разом з ними має подолати і Блок Литвина. За оцінками багатьох добре поінформованих експертів–політологів і соціологів, Блок Литвина є найбільшою несподіванкою парламентської виборчої кампанії 2007 року. Зокрема, на думку директора Інституту глобальних стратегій, Вадима Карасьова, «вирішальний пакет депутатських мандатів» у Верховній Раді VI скликання може отримати саме Блок Литвина. З цією думкою, на основі аналізу конфігурації політичних сил та настроїв виборців, повністю погоджується і президент Української академії політичних наук Микола Михальченко, вважаючи, що Володимир Литвин буде володарем «золотої акції» українського парламенту 2007 року «призову». А директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський переконаний, що спікер парламенту IV скликанная Володимир Литвин після 30 вересня знову повернеться на посаду, на якій працював упродовж 2002—2006 років. >>

  • Спікер, який ладить з усіма

    У той час, коли представники деяких «великих» політичних сил переконують суспільство, що до парламенту наступного скликання проходить лише «велика трійка», соціологія засвідчує, що це не зовсім так. Наприклад, результати кількох опитувань, здійснених відомими соціологічними службами незалежно одне від одного, передбачають, що у Верховній Раді України має бути і Блок Литвина. >>