Польоти озброєного Ківалова

15.09.2007
Польоти озброєного Ківалова

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

«УМ» уже повідомляла про інцидент, який стався в аеропорту «Бориспіль» 27 червня, — тоді відомий «регіонал», а по–народному «Підрахуй», Сергій Ківалов, усупереч усім вимогам безпеки, проніс на борт літака бойовий пістолет. Про це НП пресі стало відомо лише тиждень тому, оскільки в.о. голови СБУ Валентин Наливайченко був змушений через телеефір вимагати від МВС та Мінтрансу розслідування цього факту. За кілька днів на інформацію очільника СБУ відреагував i сам пан Ківалов, мовляв, в аеропорту нікому було оформити мою зброю. Натомість інцидент обростає новими подробицями. В розпорядженні «УМ» опинилася копія акта службового розслідування про порушення вимог авіаційної безпеки, проведеного комісією міжнародного аеропорту «Бориспіль».

 

«Ствол» під теніску, а потім — у портфель

Акт датований 10 липня 2007 року, отже, службове розслідування аеропорту тривало лише два тижні, тоді як МВС та Мінтранс, судячи з обурливої реакції керівника СБУ, вперто не звертають на це увагу до сьогодні. Тим більше що про цей інцидент Валентин Наливайченко доповідав на засіданні Ради нацбезпеки та оборони. Відтак єдиними винними наразі є лише працівники аеропорту, що не догледіли Ківалова — двом із них було винесено догану, а одного інспектора звільнено. Власне, цю інформацію позавчора підтвердила i речник СБУ Марина Остапенко.

Що ж сталося того червневого дня? Пан Ківалов летів із Києва до Одеси й звично скористався VIP–залом. Коли він проходив через спеціальну рамку безпеки, у нього щось запищало на рівні пояса, інспектор спитав його про «метал», на який зреагував металодетектор, та Ківалов мовчки забрав свій портфель зі стрічки транспортера i пішов далі. Інспектор, судячи з усього, розгубився й не ризикнув пред’явити претензії VIP–у, за що, власне, вже поплатився роботою.

Зрозуміло, що у «просвіченому» портфелі Ківалова інший інспектор нічого забороненого не побачив. Як зазначається в акті службового розслідування аеропорту, «Ківалов С.В. пройшов через стаціонарний металодетектор, не витягаючи рук із кишень брюк». До того ж «даний пасажир був одягнений у брюки та теніску з коротким рукавом на «випуск», виступаючих зовні предметів з–під одягу інспектором–оператором помічено не було».

Очевидно, Ківалов зовсім не випадково тримав «руки в брюки», а його портфель на стрічку для «просвітки» ставив охоронець, який разом із шефом не летів, — руки Ківалова в ту мить були зайняті чи то кишенями, чи то приховуванням «ствола». До речі, коли окремі пасажири в літаку, який ще тільки мав злітати, помітили в Ківалова пістолет і розповіли командиру екіпажа, на борт негайно прибули працівники авіаційної безпеки. Після бесіди з ними, як зазначається в акті, «Ківалов С.В. дістав пістолет та дозвіл на нього зі свого портфеля i передав його інспектору з авіаційної безпеки».

Відтак можна припустити, що «регіонал» проніс бойовий пістолет Макарова на поясі через рамку, щоб його не «засвітили» у портфелі (теніска на «випуск», руки в кишенях), й лише в літаку переклав зброю до портфеля (щоб зручніше було летіти), коли її й помітили пильні пасажири. Уявімо лише, якими б могли бути наслідки, якби якийсь із пасажирів, що помітив ПМ, не побіг до капітана, а навпаки — вирішив би заволодіти «стволом», щоб висувати власні вимоги екіпажу? Чи думав пан Ківалов, що він міг отримати по пиці від імовірного терориста, який забажав би заволодіти його портфелем? Тут, як кажуть, не до жартів.

Напад амнезії чи нехтування законом?

Але обійшлося... «Зброю — пістолет ПМ, серійний номер АС 1432А85, калібр — 9 мм та дозвіл на прізвище Ківалова С.В. (виданий ГУ МВС України №7) було розміщено в спеціальний сейф на борту літака, у місці, не доступному для пасажирів та членів екіпажу під час польоту», — зазначається в акті. Іменний ПМ Ківалову таки повернули, але вже в Одесі. Адже дозвіл він мав, а всі необхідні для провезення зброї документи були оформлені на борту літака. Натомість порушення ним безпеки перельотів є очевидним. За словами пані Остапенко, воно полягає в тому, що Ківалов мав заповнити відповідну картку про вилучення зброї в аеропорту і не проносити пістолет на борт літака. Але цього він не зробив.

Цікавою у даній площині є позиція самого пана Ківалова, який, виявляється, знає, як треба перевозити «вогнепалку», які спецкартки заповнювати й куди під розпис передавати зброю для транспортування. Навіть запевняє, що ці правила він виконував завжди. Чому ж цього разу не заповнив картку? За словами «зброєносця», в усьому винна СБУ, оскільки не може налагодити «цивілізовану систему забезпечення авіаційної безпеки», мовляв, у «Борисполі» нема кому «з дотриманням необхідних формальностей прийняти в законного власника зареєстровану вогнепальну зброю для авіаперевезення в багажі». Отакої! У зворотному Ківалов мав би переконатися, коли в нього вилучали й оформляли ПМ на борту. Але ж, мабуть, так не хотілося здавати зброю, вовтузитися з карткою, а по прильоту чекати на повернення ПМ...

У СБУ здивовані заявою Ківалова i припускають, що в нього «стався напад амнезії». Водночас пан Ківалов, імовірно, відбувся лише легким якщо не переляком, то дискомфортом. «Він дійсно порушив закон, але відповідальність настає, коли інцидент має негативні наслідки, — пояснює речник СБУ Марина Остапенко. — У даному випадку зброю було вчасно виявлено, літак не запізнився, пасажири не постраждали».

Принаймні даний інцидент засвідчує, наскільки небезпечним може бути політ поруч із якимось законно озброєним VIP–ом.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>