Манна земельна

Минулого тижня Харківська облрада, всупереч логіці, таки затвердила обласну програму «Земля — людям». Жоден з депутатів не посмів проголосувати проти популістських, але таких привабливих обіцянок: 98 народних обранців були за, 11 утрималось.

Про те, що вся вільна земля у прилеглих до обласного центру районах викуплена вже давно і за великі гроші, харків’яни і чули, і бачать — розкішні котеджі заможних городян з усіх боків оточили мегаполіс. Але як тільки голова обласної ради Василь Салигін пообіцяв місяць тому усім бажаючим по 25 соток у 25–кілометровій зоні Харкова, людей раптом зрадило відчуття реальності. Вони вірять, що перед виборами може матеріалізуватися навіть земельне диво і добровільно шикуються у багатотисячні черги.

Найгучніший міф партійного осередку

Загалом ідея харківських обласних депутатів від «Партії регіонів» Олега Супруна та Василя Салигіна виглядає так: якщо вам уже є 18 років, ви постійно понад п’ять років проживаєте на Харківщині та досі не використали право на безоплатну приватизацію ділянки, значить маєте повне право на щедроти місцевих «регіоналів».

Цікаво, що прийти і записатися «на землю» пан Салигін закликав харків’ян 10 серпня. А програма, за якою ділянки нібито роздаватимуться людям, була ухвалена лише минулого четверга. Фахівці її чекали, мов манни небесної, з тією надією, що нарешті таки зрозуміють, про яку саме землю йдеться у щедрих обіцянках голови облради.

Проте звіт Олега Супруна остаточно розвіяв найгучніший передвиборчий міф від місцевого осередку Партії регіонів. За його словами, у чергу на отримання земельної ділянки записалося 12 тисяч 790 харків’ян. Співробітники приймальні і члени спеціальної комісії встигли обробити 5 тисяч 450 заяв. Але водночас автори ідеї ще не провели аналіз вільних земель у згаданій 25–кілометровій зоні й лише теоретично припускають, що така може знайтися.

«Шукаю землю для виборів»

Пошук депутати, схоже, вестимуть в усіх напрямках. Може, наприклад, статися так, що сільські ради дійсно якийсь шматок десь загубили або приховали, то ж змушені будуть поділитися. Правда, як стало відомо, легше знайти голку в копиці сіна, ніж незайняту сотку — серйозного обліку землі в регіоні й досі немає. За словами колишнього начальника обласного управління земельних ресурсів Юрія Потикуна (теперішній від коментарів відмовляється взагалі), для реалізації цього задуму необхідно провести серйозну підготовчу роботу. А саме, інвентаризувати всю наявну землю, звірити з кадастром, уточнити карти, створити електронну базу обліку, аби стало зрозуміло, де, кому і що сьогодні виділяється. На все це потрібен час і мільйони гривень. Землю ж городянам пан Салигін пообіцяв видати за 60 днів. В акурат до виборів.

Але терміни — не принципова проблема. «За нашими даними, — говорить перший віце–президент української гільдії ріелторів Наталя Шкільова, — приміські ділянки давно викуплені і готуються до забудови». Тобто вони ніби вільні лише тому, що їхні власники продовжують залагоджувати всі паперові проблеми.

Взагалі ж у приміській зоні мегаполісу, де пан Салигін збирається роздавати наділи, вже зовсім скоро з’являться кілька котеджевих селищ з елітним житлом, дозволити які собі зможуть винятково заможні громадяни. Остання інформація враз пробудила дух класової боротьби у депутатів–комуністів. Вони наввипередки пропонують перевірити на предмет законності акти купівлі землі саме власниками розкішних особняків і навіть закликали процес експропріації ввести окремим пунктом до програми «Земля — людям».

Про те, що в Харківському районі (в основному, саме на його території городяни хочуть отримати свої 25 соток) є ділянки, які були продані незаконно, говорив і Василь Салигін. За його інформацією, до списку таких штрафників потрапили не лише близькі до «помаранчевого» голови райдержадміністрації Володимира Бакуменка люди, а й однопартійці голови облради — «регіонали». Тож він пообіцяв з усіма розібратися по закону, бо перед ним рівні всі. Але незважаючи на це, пункт про «війну палацам» депутати до програми не внесли. А відтак одне із потенційних джерел поповнення списку вільних ділянок теж, напевно, залишиться просто побажанням.

Не витримала критики фахівців й ідея розширити межі існуючих населених пунктів на той випадок, якщо у самих селах вільної землі не знайдеться. А все тому, що ділянки до 25 соток, згідно з чинним законодавством, можуть бути роздані винятково під забудову. Але яка може бути хата в чистому полі? Сюди необхідно прокласти дорогу, провести газ, електроенергію та воду, збудувати бодай один магазин. Кошти на все це в обласному бюджеті не передбачені. І оскільки на обіцянку пана Салигіна купилися, в основному, незаможні люди, така перспектива теж нагадує мильну бульбашку.

Вся надія на Прем’єра!..

А найцікавіше в цій історії те, що обласна рада, згідно з тим таки законодавством, взагалі не має права розподіляти землю. Власниками останньої, як відомо, наразі є сільські, селищні та районні ради, проте дозволу на реалізацію програми в них, схоже, ніхто не запитав. Місцеві голови вже зараз безпорадно розводять руками. Мовляв, навіть наші люди не всі отримали ділянки, то ж як вони можуть відреагувати на прихід чужинців?

Але пан Салигін, схоже, знає, в який спосіб розвіюватиме сумніви сільського начальства. «Якщо територіальні громади, що приходять на прийом до голови обласної ради і просять лише гроші на газифікацію, а у них десятки гектарів у полі гуляє, — каже він, — то ми, згідно із земельним законодавством, будемо вилучати ці землі і виділятимемо їх тільки рішенням сесії обласної ради». Такий підхід до справи депутат–«БЮТівець» Андрій Стронов у ході сесійних дебатів назвав «технологією рейдерського захоплення землі», яка породить на селі численні конфлікти.

Існує, втім, і доволі геніальний план розв’язання «земельної недостачі»: на зборах адміністративно–господарського активу Харківської області місцеві активісти «Партії регіонів» звернулися до свого шефа, за сумісництвом Прем’єр–міністра України Віктора Януковича і попросили передати для цих цілей 25–30 тисяч гектарів земель запасу! Ділянки буцімто даватимуть недалеко від обласного центру — у Харківському, Дергачівському, Чугуєвському й Волчанському районах. Розрахунок простий: для кращого результату «регіоналів» в області Київ трохи земельки не пошкодує.

Безкоштовно. Але за гроші!

Згідно із Земельним кодексом, кожен громадянин України дійсно має право безкоштовно отримати ділянку для забудови або ведення сільського господарства. Але для того, щоб цим правом скористатися, необхідно отримати на руки купу «дозволів» від місцевої влади, землевпорядників, архітекторів, екологів, лісників, експертів. Ходіння по муках і підготовка документації, говорять спеціалісти, у кращому випадку триватимуть вісім місяців. Це за умови, що обіцянка Василя Салигіна максимально прискорити процес — не порожній звук.

Але навіть якщо станеться диво і люди дійсно отримають необхідні папери за 60 днів або коли–небудь у принципі, платити їм доведеться щонайменше двічі: за розробку проекту відведення та за державний акт власності на землю. Ця процедура недешева і коштує, знову ж таки, у кращому випадку, від 2 до 5 тисяч гривень. Все залежить від того, на яку саме ділянку готують документи.

Ще одна проблема — будівництво. Переважна більшість городян, які купилися на заклик Василя Салигіна: «Приходьте, землі вистачить всім!», говорять, що ділянкою під Харковом планують вирішити свої житлові негаразди. Мовляв, діти вже виросли, хочуть жити окремо, а міські квартири дорогі. То ж безкоштовні 25 соток — якраз доречна підмога. Але якщо немає коштів на придбання бодай скромного кутка в межах обласного центру, хто фінансуватиме будівництво у чистому полі? За словами фахівців, найскромніша хатинка з урахуванням теперішньої вартості матеріалів і транспортних послуг обійдеться приблизно в 40—50 тисяч доларів. «А ми поставимо на тих ділянках тимчасові курені , — жартують люди з черги — і скажемо, що це і є наше житло. У законі не прописано, якою саме має бути хата».

...Черга за землею дійсно живе своїм власним життям. Людей у перші дні після оголошення манни земельної прийшло стільки, що обласній раді довелося терміново переселяти комісію з невеликої приймальні на Мироносицькій до апартаментів у Держпромі. Довжелезні списки, нічне стояння під дверима та ранкова перекличка стали тут нормою і, схоже, навіть почали приносити перші дивіденди. За словами депутата Віталія Самусєва, чергою сьогодні активно цікавиться другий потік земельних ентузіастів, які пропонують за найближчі місця у списку від 100 до 300 доларів. І оскільки ця сума для Харкова сьогодні не така вже й велика, перекупники, напевно, теж до кінця не вірять в ефективність депутатського проекту. Така собі безболісна ставка у сумнівній грі заради куражу або про всяк випадок — краще втратити три сотні «зелених», ніж потім кусати собі лікті, що пролетів із «дармівщиною».

КОМЕНТАР

Негативно оцінює програму «губернатор» області Арсен Аваков. Головний недолік програми чиновник вбачає у відсутності механізму виділення землі. За словами Авакова, законодавство передбачає, що землю виділяє відповідна місцева рада, а будь–який інший механізм незаконний. Крім того, Аваков не виключає можливого конфлікту через ділянки, адже на них претендують не тільки городяни, а й жителі районів, селищ і сіл області.

«Я боюся, аби таким недосконалим документом ми не профанували інтереси людей. Йде гра на дуже тонких почуттях. Цілком правильно — дуже багатьом із наших людей необхідно дати ділянки землі для житлового будівництва. Але в тій формі, в якій це запропоновано, я констатую, що, на жаль, це профанація», — переконаний Арсен Аваков.