Сперечався бурчак із пивом...

Є в році один період, коли в чеських корчмах пиву затісно, — від серпня до листопада, коли дозріває виноград і чехи надають перевагу так званому бурчаку.

Бурчак — «нове вино» чи «молоде вино». Але чехи його формулюють як «частково квашений виноградний морс», продукт у стадії перетворення соку на алкогольний напій, який активно бродить і досяг гармонійного співвідношення спирту, цукру й кислоти. Бурчак цінують ще й у сусідніх Словаччині та Австрії, втім чехи мають на нього монополію, адже здебільшого цей напій походить із Південної Моравії. Першість у цьому належить області навколо містечка Зноймо, що неподалік кордону з Австрією.

«Один старожил пригадав, що теперішній рік дуже схожий на 1947–й, було так само тепло, і бурчак почали готувати ще раніше», — розповідає «УМ» керівник Фонду виноробства Ярослав Маховець. Цьогоріч «свято бурчака» раннє — почалося ще в серпні.

Іршаї Олівер — так називається сорт білого винограду, який дозріває першим і тому удостоєний честі йти першим під прес і давати перший бурчак. Далі йдуть Мюллер Тургау і Моравський мускат. Правда, ринок тисне, багатьом виноробам хочеться заробляти більше. Вони збирають не зовсім зрілий виноград і додають цукор. Це заборонено не тільки правилами хорошого тону, а й чеським законом.

Тому за якістю пильно стежить Державна сільськогосподарська й продовольча інспекція, яка має для цього унікальне обладнання і вперше його використала влітку минулого року. Раніше чехи настільки точного обладнання не мали, й зразки вина аналізували у Німеччині, Австрії чи Франції. З’ясувалося, що деякі продавці зріджували бурчак аж на 94 відсотки! Накладалися суворі штрафи на сотні тисяч крон, тож цьогоріч гурмани можуть сподіватися на кращу якість бурчака.

Але справжні, совісні, винороби, звичайно, ніколи не посміють «хімічити» з бурчаком. Це — наче псувати власну репутацію. Вони завжди виріб чітко означать — де, ким вироблено, з якого сорту, дата збору урожаю, термін перевезення винограду тощо. «Справжній бурчак має колір, схожий на жовтий, а поганий, з додаванням яблук чи зіпсований, швидше, «коричнюватий», — пояснює винороб Франтішек Попп із села Гніздо неподалік Знойма. — Він пахне виноградною лозою, а суміш води з бурчаком такого запаху не має». Середня ціна молодого чеського вина — 60 крон за літр (це трохи більше за 14 гривень, для порівняння: так само коштує пиво у центрі Праги).

Кажуть, бурчак очищає кров, і для того, щоб ефект був досконалим, треба випити його стільки, скільки тієї крові у людини є. Приказка ця, швидше, нагадує жарт, бо 5 літрів цього шумного, солодкого, як лимонад, але дуже оманливого напою п’янить навіть найздоровішу людину. Лікарі радять куштувати не більше півлітра бурчака на день. Адже у ньому — мільйони дріжджевих грибків, які бродять просто в тілі, витворюють не лише газ та алкоголь, а й вітамін В. Бурчак у помірній кількості сприяє роботі серця й судин. Якщо ж «перебурчакувати», наслідки можуть бути непростими: напій «очистить» не лише кров, а й усе інше, насамперед, шлунок.

Напій транспортувати складно, існує він недовго, тому, звичайно, гурмани вважають за краще пити його просто в Моравії. А щоб було весело й культурно, привітливі моравани щороку влаштовують спеціальні фестивалі бурчака — винобрання. Найбільш історичним вважається Зноємське виноробне свято, яке проводиться з 1966 року й збирає сотні тисяч туристів. Залізницею спеціально курсує потяг із паровозом і вагонами з початку ХХ століття.

Засновник фестивалю Франтішек Коукал свого часу вирішив відзначити прихід до міста короля Яна Люцембурзького. Він саме тут у 1327 році «обмив» успішні державні переговори, які відбулися напередодні у Вроцлаві. Святкування вдалося, і відтоді Зноймо щороку на два дні повертається на півстоліття до минулого. Середньовічні фанфари, численні лицарі на конях, вогневі жонглери, кати й блазні, принцеси та жорстокі клерки у супроводі старовинної народної музики, духових оркестрів й різних циркових шоу, — так виглядає це винобрання, де центральною фігурою є «король», який прогулюється містом і виголошує промови. І так щороку, як тільки дозріває черговий урожай плоду, з якого потім потече рікою напій, у якому — істина.