У той час, коли представники деяких «великих» політичних сил переконують суспільство, що до парламенту наступного скликання проходить лише «велика трійка», соціологія засвідчує, що це не зовсім так. Наприклад, результати кількох опитувань, здійснених відомими соціологічними службами незалежно одне від одного, передбачають, що у Верховній Раді України має бути і Блок Литвина.
За даними опитувань кількох відомих соціологічних служб, проведених у період кінець липня — серпень, Блок Литвина підтримують від 3,1% до 5,5% громадян (дані «Українського форуму», «СОЦІС», «Всеукраїнської соціологічної служби»). Ще одна фірма, яка спеціалізується на дослідженні громадської думки, «Соціовимір», відзначає підтримку Блоку Литвина на рівні 2,9%. Водночас дуже показовими є відповіді на інше запитання, поставлене у цьому самому опитуванні: «Хто з усіх спікерів Верховної Ради був найкращим?» — 43% опитаних назвали Володимира Литвина. Зауважимо, що він нині не обіймає вищих державних посад, тому на такий рівень підтримки не могла вплинути традиційна для багатьох схильність висловлюватися за чинних високопосадовців.
Щодо будь–яких показників, безперечно, існує таке явище, як статистична похибка (зазвичай, вона близько 2—2,5%), однак також цілком зрозуміло, що вона може бути як в один, так і в інший бік. Крім того, чи то за старою, чи вже за новою традицією, люди у нас часто не схильні висловлювати своїх справжніх думок, якщо вважають, що вони можуть не збігатися з вибором більшості чи місцевої влади.
До речі, останнє за часом опитування «Всеукраїнської соціологічної служби», за яким Блок Литвина підтримують 5,5% респондентів, зазнало меншого впливу цього чинника. Воно спеціально проводилося методом квотної вибірки (опитування на вулиці), що гарантує анонімність опитування і підвищує відвертість людей у відповідях.
Таким чином, рівень підтримки Блоку Литвина вже зараз дає змогу розраховувати на подолання тривідсоткового прохідного бар’єра. Слід зважати також і на динаміку рейтингу Литвина та його політичної сили: тут спостерігається постійне зростання.
Все це зумовлено кількома взаємопов’язаними моментами. По–перше — якісно відмінним підходом у підготовці передвиборчої програми. Коли від «великих гравців» люди чують обіцянки на зразок аукціонного «хто більше», Блок Литвина демонструє як добру обізнаність із насущними проблемами громадян, так і реальні способи їх вирішення. І те, й інше пояснюється дуже серйозним кадровим потенціалом Блоку: сьогодні ця політична сила має найбільше представництво у місцевих радах усіх рівнів — майже 30 тисяч депутатів, — та володіє справді потужним інтелектуальним і управлінським ресурсом. Якщо, наприклад, інші заявляють про підвищення зарплат і пенсій, не дуже пояснюючи, яким чином цього буде досягнуто, Блок Литвина говорить про реальні шляхи подолання проблеми: доведення частки заробітної плати у собівартості продукції до 30%, розвиток пріоритетних галузей економіки, запровадження соціальних стандартів.
По–друге, суспільство добре усвідомлює відмінність між деклараціями і справами. Політики різних таборів заявляють про «близькість до народу» і водночас роблять усе, щоб ті, хто справді представляють громадян і їхні інтереси, не потрапляли до органів влади.
Поспіхом було запроваджено пропорційну виборчу систему із закритими списками. Як наслідок, до парламенту пройшли ті, кого призначили партійні вожді. В органах місцевого самоврядування застосування цієї виборчої системи призвело до прямого порушення прав багатьох громадян, адже масовим стало явище, коли в обласних радах не представлено цілі райони, у районних — населені пункти, що суперечить Конституції України. Блок Литвина рішуче і послідовно виступає проти нинішньої виборчої системи, вважаючи, що люди мають голосувати за тих, кого знають і підтримують вони самі, а не за нікому невідомих «призначенців» новоявлених партійних бонз.
Ще одна важлива складова зростання рівня підтримки Блоку Литвина пояснюється стомленістю суспільства непрогнозованими деструктивними діями політичних ворогуючих груп. Люди дедалі частіше згадують нормальну роботу Верховної Ради періоду спікерства Литвина і сприймають його як державного діяча, здатного залагоджувати конфлікти і згуртовувати представників різних політичних сил на конструктивну роботу. Тому вже зараз можна передбачити, що Блок Литвина не тільки може пройти до Верховної Ради нового скликання, а й відіграватиме у ній значну, цілком можливо, визначальну роль.
Сергій КОВАЛЕНКО
