Голова ВР Володимир Литвин: Уже нікому та реформа й не потрібна

      Усе, довели парламент до ручки — вже навіть «більшовики» втратили будь-який інтерес до «запрограмованої» їхнім вождем Леонідом Кучмою політичної реформи. Принаймні таке враження склалося у змученого безрезультатними спробами Голови Верховної Ради Володимира Литвина бодай про щось «домовити» більшість із опозицією. «Я, може, зроблю дещо емоційний висновок, — і справді емоційно проголосив на прес-конференції після дострокового закриття сесії спікер, — але складається враження, що інтерес до політреформи у її ініціаторів зник».

      Щоправда, на запитання журналістів, про кого саме йдеться, Литвин (вочевидь, трохи отямившись) спершу почав було натякати, що «жодної реформи не хочуть «Наша Україна» та БЮТі». Але після того, як представники преси нагадали йому про те, що активно поштовхуваний більшістю варіант змін до Конституції опозиційні фракції, м'яко кажучи, не підтримували з самого початку, Володимир Михайлович був змушений продовжити свою попередню думку: «Не було підтримки і з боку більшості. Ми бачимо розхолоджене сприйняття чи зневіру, що реформу приймемо...»

      Одним із варіантів відповіді на запитання щодо того, чому політичні сили так не хочуть проведення конституційної реформи, на думку депутатського провідника, є вже розподілені посади після відходу Леоніда Кучми «на пенсію». «Не секрет, що існують протоколи, де розписано, хто буде главою адміністрації Президента, хто спікером, хто міністром внутрішніх справ, — просвітив журналістів Литвин. — Тому сьогодні вони (народні депутати. — Авт.) виконують роль кріпаків, бо знають, що завтра поганятимуть цими людьми»...

      «Я звернувся до керівників фракцій: «Ви за політреформу?».  Усі сказали: «Так». «Вас влаштовує основний її зміст?» — «Влаштовує». — «Який камінь спотикання?» — «Спосіб обрання Президента».—  «Давайте вилучимо статтю 103?». Усі сказали, що дуже гарна пропозиція, і... відвернулися від неї, — ображено розповів Голова ВР. — Простір для маневру звузився. Можливо, екстрена ситуація дозволить знайти рішення, і ми дійдемо до рішення вилучити статтю 103 у цілому».

      Але одними лише сподіваннями на депутатську «тверезомислячість» керівництво ВР вирішило не обмежуватись. Як заявив спікер, не виключено, що на наступній сесії може бути введена посада «парламентського пристава», про яку вже не раз заводили мову пропрезидентські нардепи. Ці охоронці не дозволять блокувати роботу законодавчого органу, загородивши президію від опозиційних депутатів (нагадаємо, що, згідно із законом про статус народного депутата, ні відштовхувати парламентаріїв, ні брати їх за шкірки чи лупити по морді будь-яким «силовикам» чи іншим державним особам не дозволяється). Очевидно, майбутні «пристави» просто огородять президію від посягань «блокаторів». І тоді, за висловом Литвина, «хай кидаються на стінку». «У всьому світі є лінія, яку депутати не переступають, — наголосив спікер, — у нас же доходить до того, що можуть обплювати всю спину»...

      На запитання щодо того, хто буде виконувати роль приставів — «більшовицькі» депутати чи охоронці парламенту, присутній на прес-конференції прес-секретар Володимира Литвина Ігор Сторожук пожартував: «Журналісти». На що спікер, нарешті розвеселившись, висловив сподівання, що «до цього не дійде».

      А якщо серйозно, то Литвин і справді понад усе хоче розв'язати парламентську кризу. І вважає, що допомогти в цьому може... ну звісно, Президент. За словами спікера, Леонідові Кучмі варто зустрітися не лише з фракціями більшості, а й з усіма депутатськими групами. До речі, у середу Володимир Михайлович особисто (тобто по телефону) спілкувався з гарантом, котрий, як відомо, відпочиває у Німеччині, неподалік Баден-Бадена. І Президент «підтримав шлях на розблокування парламенту, — запевнив керівник ВР. — Він сказав, що головним для нього є проведення політичної реформи». Ще б пак, хто б у цьому сумнівався...

      З іншого боку, Володимир Литвин проти того, аби хтось, хай навіть і глава держави, втручався в роботу законодавчого органу: «Парламент повинен розв’язувати проблеми самостійно, а не кивати на Президента, Прем’єра, Раду Європи».