Потрійне щастя

                Півроку тому в родині Вікторії та Володимира Кравченків сталася велика радість — у них народилася трійня. Подружжя повезло малюків до хати в селі Олександрівка Гребінківського району Полтавської області. Як стверджують місцеві медики, востаннє в цьому районі трійня народжувалася 30 років тому! Але проблеми з холодним житлом, розташованим далеко від лікарні, не дають батькам сповна насолодитися своїм щастям...

Хотіли одного — отримали трійню!

                Матері хлопчика і двох дівчаток виповнилося 37 років, батькові — 42. Вікторія працює в селі листоношею, Володимир — столяром на місцевому підприємстві. У родині вже виросло троє дітей — більш ніж достатньо для середньостатистичної української сім'ї. Старша донька працює фельдшером, середня вчиться на фінансиста, а молодший син закінчив дев'ятий клас. Як же Кравченки зважилися народити ще трьох? Подружжя розуміло — нащадки невдовзі залишать батьківську хату, роз'їдуться по містах (бо в селі й роботи немає, і відпочинок «не фонтан»), заведуть свої сім'ї, понароджують дітей... Залишатися вдвох у незвично тихій домівці Володимирові та Вікторії не хотілося. Тож вирішили вони народити ще одне дитя — щоб було про кого піклуватися, щоб не нудьгувати вдвох.

                Подружжю навіть на гадку не спадало, що діточок може бути більше — дотепер з'являлися тільки по одному! А коли ультразвукове дослідження показало трійню, Кравченки отримали легкий шок. Адже дати раду відразу трьом малюкам — нелегке завдання навіть для досвідченої матері. Потрібні помічники, щоб вставати до малят вночі та бавити вдень. Потрібні гроші на одяг, їжу, памперси. Зрештою, потрібне більше помешкання — у старій хаті дітлахам ніде буде розминутися...

У негоду до лікарні не доїдеш...

                Проблеми почалися відразу, як батьки забрали крихітних Максима, Маринку і Дарину додому. У Вікторії зникло молоко, і вона була змушена годувати малят із пляшечки. Гроші зникали, наче в прірві — на одні лише памперси «летіло» 900 гривень щомісяця. Добре, райадміністрація подарувала заклопотаним батькам два дитячі візки, а депутат облради передав Кравченкам холодильник та пральну машину.

                Дитячу довелося облаштувати в літній кухні — приміщенні з товщиною стін 25 сантиметрів. Влітку в кімнаті було досить комфортно, але з настанням холодів діти не зможуть там залишатися. Крім того, обійстя Кравченків розміщено за 15 кілометрів від районного центру, до якого немає обладнаних автошляхів. Під дощем грунтова дорога розкисає, і виїзд до «цивілізації» по кваліфіковану медичну допомогу стає дуже складним завданням. Було потрібне житло поближче до лікарні, але за браком коштів сім'я не могла купити його самостійно.

А як же буква закону?

                За законом, про нове помешкання для трійнят мусила б подбати держава. У розпорядженні Кабміну від 1 липня 2002 року чорним по білому записано, що центральні, обласні та міські держадміністрації повинні «вжити заходів для забезпечення сім'ї, у якій народжується трійня, житлом відповідно до норм, встановлених законодавством». Втім держава, чию турботу і тепло мала б відчути кожна дитина, чомусь зволікає з допомогою. За ці півроку багатодітна родина зверталась і до районного керівництва, і до обласного, і до депутатів облради, але нічого обнадійливого у відповідь не почула. Голова Гребінківської райдержадміністрації Вадим Федоренко пояснив, що він не може допомогти багатодітній родині — у бюджеті немає для цього коштів. Обласне ж керівництво взагалі мовчить...

                Після цього Кравченки написали листа Президентові Віктору Ющенку і з надією чекають на відповідь. Можливо, після втручання у справу глави держави в області нарешті знайдеться житло для багатодітної родини.