Ще не так давно важко було уявити ситуацію, аби біля «святая святих», тобто біля обласного штабу Партії регіонів у центрі Донецька, стовбичив пікет із гаслами «Рейдерів до відповіді!». Проте факт залишається фактом — близько чотирьох десятків мешканців Амвросіївського району провели свою акцію протесту саме під стінами офісу ПР, вимагаючи покарати одного з «регіоналів», якого вони звинувачують у незаконному привласненні їхнього майна.

Символічно, що таку приємну звістку привезли юні кияни — учасники Міжнародної конференції з екологічних питань, яка відбулася в японському місті Кіото. Спеціальний конкурс, оголошений міським головою, виграли одинадцятикласники Дарія Бова з гімназії №315 та Олександр Кобилянський із ліцею при Українському медичному університеті імені О. Богомольця, вони й поїхали до Кіото. На конференцію прибули також їхні ровесники з міст-побратимів Києва: Парижа, Бостона, Кельна, Флоренції, Сіань, Гвадалахари, Загребу, Праги та Кіото. Кожен молодий еколог привіз із собою для аналізу зразки води та повітря з рідного міста, повідомляє прес-служба КМДА.

Сьогодні на Приморському майдані Бердянська відбудеться офіційне відкриття Х міжнародного кінофестивалю «Бригантина». Попри минулорічні обіцянки й прогнози, саме з ювілейним форумом ледь не вийшло «кіно»: то дефіцит фінансів у оргкомітетi, то надлишок політики в Україні... З огляду на останню обставину підсісти на «Бригантину» у статусі членів журі так і не ризикнули, попри двомісячне відтермінування фестивалю, кінорежисери кількох країн; «відважнішим» виявився Регімантас Адомайтіс, що посприяло наданню литовцеві статусу голови «майже інтернаціонального» журі кінофоруму.

У селищі-райцентрі Шишаки урочисто відкрили пам'ятний знак видатному землякові, борцеві за волю України Кирилові Осьмаку. Саме його, одного з фундаторів Центральної Ради, у 1944 році обрали керівником Української головної визвольної ради — своєрідного парламенту воюючої України, що здійснював політичну координацію дій Української Повстанської армії. За радянської влади Кирила Осьмака, як «контрреволюціонера», заарештовували неодноразово. Однак арешт у вересні того ж таки 1944 року виявився останнім. Випустити на волю людину, котра уособлювала політичне керівництво національно-визвольним рухом, «стовпи» комуністичного режиму вже не могли.

І зарікалися львівські залізничники відновлювати рейси між українським Львовом та польським Перемишлем, і обіцяли влаштувати місцевим контрабандистам довічні канікули, але все ж таки пустили електричку між згаданими вище містами. Як розповіла «УМ» речник Львівської залізниці Лілія Кринична, новий електропоїзд вирушив у свій перший рейс 24 серпня, на День незалежності України. А півтора місяця до того залізничного сполучення Львів—Перемишль не існувало взагалі!

Учора керівництво Радміну Криму переможно відрапортувало: гасіння пожежі в 12-му кварталі Алупкинського лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника в основному завершено. Головну роль зіграли усе ж «крилаті» рятувальники, тобто екіпажі літака Ан-32 та трьох гелікоптерів Мі-8. Саме їхні «точкові удари», тобто тонни морської води, що скидали на палаючі дерева через кожні десять хвилин, визначили перемогу над вогняною стихією. До речі, аж цілу ескадрилью гелікоптерів із Анапи на поміч готові були надіслати росіяни, але міністр Нестор Шуфрич дипломатично відмовився, мовляв, впораємось і самі.

Галині Джугашвілі було 70 років. Вона вже давно і важко хворіла, й її утримували в московському Головному військовому госпіталі імені академіка Бурденка, де вона й померла минулого понеділка о 17:30 за місцевим часом. Про це повідомила пресі родичка і близька подруга покійної Тіна Егнаташвілі. «Чудові лікарі цього госпіталю зробили все можливе, аби полегшити її (Галини Джугашвілі. — Авт.) страждання, зокрема провели низку операцій, та хвороба взяла своє», — розповіла пані Егнаташвілі. Прощання з Галиною Джугашвілі має відбутися у четвер, ведуться переговори аби поховати внучку Сталіна на Троєкурівському цвинтарі.

Минуло лише трохи більше двох тижнів відтоді, як у Дарницькому районі столиці двома молодиками було пограбовано філію «Ощадбанку», як на тому ж лівому березі Києва, але вже в Деснянському районі, стався черговий наліт на банк. Цього разу грабіжники напали на філію «Приватбанку» на столичній Троєщині. Пограбування відбувалося за тією ж схемою, що i попереднє: нападників було двоє, один із них так само, як i в «Ощадбанку», погрожував касиру предметом, схожим на автомат «Узі».