Голодомор — це злочин

                У 30-х роках українців таки свідомо морили голодом. Жодної посухи чи неврожаю не було. А катастрофічний дефіцит продуктів харчування був нічим іншим, як жорстокою і безсердечною політикою вождів Кремля, насамперед — Йосипа Сталіна. Відтепер це вже не міф чи здогадки. Відучора Голодомор перестав існувати навіть як пожива для дебатів, дискусій чи піар для будь-яких політичних сил. Голод був, і виник зовсім не спонтанно. Тепер зазначений факт визнала навіть правонаступниця колишнього Комітету державної безпеки, який безпосередньо був задіяний у геноциді, — Служба безпеки України. Остання ж укотре довела відкритість діяльності та долучилася до видання книги, поява якої, без сумніву, стане історично знаковою подією на шляху побудови Української Держави.

                «Нині не може бути жодних таємниць, замовчувань чи викривлень у питаннях, що стосуються політичних репресій. Уперше українська спецслужба розкриває громадськості та світовій спільноті усі наявні архівні матеріали з цієї тематики і закликає до співпраці дослідників, істориків і усіх небайдужих громадян», — зазначив учора під час презентації книги виконуючий обов'язки голови СБУ Валентин Наливайченко. Учасники «круглого столу» зазначили, що вільний доступ до раніше засекречених матеріалів став можливими завдяки дорученню Віктора Ющенка, яким Президент наголосив на необхідності додаткового вивчення питання політичних репресій проти громадян України.

                Відтепер говорити, що комуністична машина тих часів не була репресивною, язик може повернутися лише у сподвижників Петра Симоненка. Адже готували книгу до друку, вихід якої став, без перебільшення, подією загальнодержавного масштабу, окрім співробітників СБУ, працівники Українського інституту національної пам'яті, Державного комітету архівів України, вчені Національної академії наук України та представники Міжнародного благодійного фонду «Україна — 3000», який очолює дружина Президента Катерина Ющенко. У книзі вміщені авторські статті науковців, документи, фотодокументи, щоденники та листи очевидців страшних подій тих часів.

                Лише за попередніми даними, на території нашої держави органами НКВС протягом 1937—1938 років було заарештовано понад 279 тисяч осіб. Понад 50 відсотків із них — українці. А це свідчить, що геноцид тривав не лише у розпал Голодомору 1932—1933 років, а й продовжувався системно і під час другої хвилі голоду — напередодні сорокових. «При підготовці видання співробітники СБУ опрацювали 1314 томів оперативно-статистичної звітності органів держбезпеки про репресії. Наразі триває робота з вивчення майже 500 тисяч кримінальних справ», — зазначив Валентин Наливайченко.

                Однак і цю роботу наразі не можна вважати остаточною. Чимало архівних документів зникли після розпаду Радянського Союзу. А тому СБУ надіслала офіційні запити до Російської Федерації та Казахстану — з проханням надати інформацію про українців, які примусово були переселені до зазначених країн. Наші «фосфорні партнери» вже пішли на співпрацю. А ось росіяни, що й не дивно, — не поспішають. «Iз Казахстану ми вже отримали списки українців, яких переселяли. Що стосується Центрального архіву РФ, то найближчим часом СБУ планує провести переговори з російськими колегами: з приводу отримання від них відповідних документів», — зазначив очільник української спецслужби.