У народі це свято найчастіше називають Спасом яблучним або медовим. За важливістю це третє після Різдва і Великодня свято. Згідно зі Святим Письмом, цього дня Ісус разом з двома учнями піднявся на гору Фавор. Ісус молився, а учні дрімали. Посеред ночі вони пробудилися і побачили дивовижне видовище — їхній Учитель став осяяний неземним світлом. Поряд з Ним були старозавітні пророки Мойсей та Ілля. Учні відчули невимовний спокій, радість і блаженство і мовили до Ісуса: «Як гарно нам тут... поставмо тут шатра і залишмося». Але Ісус не погодився на те, бо знав, що має дати своїм учням і всім людям ще й інший, найважливіший знак — святого Воскресіння. Преображення Господнє, яке сталося незадовго до смерті й розп'яття, було знаком того, що смерть Спасителя не є страшною — Він буде преображенний. Це надія і для всіх людей досягти святості й просвітитися сяйвом Вишнього світу.
У народі Спас вважається ще й святом врожаю, яке має давні традиції. Цього дня освячують у церкві дари саду, городу й пасіки: мед у стільниках, яблука, груші, сніпки колосся жита й пшениці, а також воду. Освячені в цей день трави — м'яту, волошки, любисток, материнку — використовують при різних хворобах та нещастях, у їхньому відварі купали малюків. Старі люди й досі пам'ятають про те, що матері, у яких загинули маленькі діти, не повинні до Спаса їсти яблук. Поясненням цьому вважається апокрифічне сказання, яке стверджує, що на Преображення Господнє Пресвята Діва у потойбіччі частує дітей золотими яблучками. Немовлята, матері яких виконали обітницю, отримують їх і на радощах смакують.
Як це не сумно, але Спас знаменує завершення літа. Іноді в цей час настає різке похолодання, тому в народі кажуть: «Прийшов Спас — готуй рукавиці про запас!» Або: «Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод».
Світлана КОЗЛЕНКО.