Трактори — на посадку

      Останні дні 2003 року пройшли в Білорусі під знаком економічних «посадок» і фінансових розборок. Зокрема, увага економічних «карателів» зупинилася на англійській компанії Miramex Ltd, що врятувала від руйнування Білоруський металургійний завод, на СП «Віконт», що викупив збанкрутілий  виноробний завод у Гомелі, на американсько-польському підприємстві «Рябушка», котре почало складати конкуренцію калінінградському «Золотому пєтушку». Однак «справа» колишнього директора Мінського тракторного заводу Михайла Леонова, звинуваченого в особливо великих розкраданнях та інших злочинах проти білоруської скарбниці, викликала міжнародний резонанс. Це не дивно, адже при згадуванні про Білорусь зазвичай спадають на думку лише  окремі символи — гімнастка Ольга Корбут, письменник (нині вже покійний) Васіль Биков, президент Олександр Лукашенко і трактор «Бєларусь».

      Вирок у справі Михайла Леонова було оголошено у Верховному суді Білорусі напередодні новорічних свят. Протягом усього розгляду колишній директор ВО МТЗ, який перебував під вартою два роки, невтомно заявляв про фальсифікацію матеріалів цієї кримінальної справи.

      Парадоксально — протягом усього періоду судових слухань позиція обвинувачення залишалася незмінною, однак у середині минулої осені, після отримання, як було пояснено, додаткових доказів, представники прокуратури висунули Михайлові Леонову нове обвинувачення. Ці «додаткові докази», по суті, з'явилися визнанням неспроможності обвинувачення, тому що саме «незначні деталі», визнання вагомості яких домоглася сторона захисту, показали: сторона обвинувачення продовжує, як помітив у своєму останньому слові сам підсудний, «судити і збирати доказу винності одночасно». Однак працівники прокуратури порахували, що довести їм удалося всі пункти обвинувачення, і попросили для Михайла Леонова чималу міру покарання — 12 років позбавлення волі з наступною забороною обіймати керівні посади протягом п'яти років із конфіскацією майна. Суд, незважаючи на очевидну заангажованість, виявився «м'якшим» і впаяв директору Тракторного «всього лише» десять років ув'язнення.

      Очевидно, співробітників прес-служби прокуратури список конфіскованого майна Леонова змушує зловтішно потирати руки, і вони із задоволенням надають його пресі. Це близько 10 тисяч євро в білоруських банках, автомобіль «Крайслер» вартістю 14 тис. доларів, дріб'язок у вигляді апаратури, побутової техніки і колекції мисливських рушниць і, головне, банківські рахунки, відкриті Леоновим на ім'я дружини і доньки в Люксембурзі. Існують ще легендарні мільйони доларів, про які постійно говорилося в ході судових слухань, але саме їх прокуратура знайти не змогла, Леонов же затверджує, що вони просто не існують.

      Кримінальна справа, про яку йдеться, займає більше ста томів. Адвокати, наполягаючи на повному виправданні свого підзахисного, виступали кілька днів поспіль. Окремо розглядалися «злочини» російського бізнесмена Вадима Владимирова, котрий в обмін на трактори поставляв МТЗ необхідний заводу металопрокат. Перелічити всі нюанси справи можна хіба що у величезному матеріалі з продовженнями, однак приклад наведемо один. Так, Фонду соціального захисту Владимиров поставляв комп'ютери, як вважає обвинувачення, за завищеними цінами. Захист стверджує, що ціни були запропоновані нижчі, ніж іншими можливими постачальниками, а комп'ютери  були дуже якісними. А Фонд соціального захисту не вважає взагалі нічого, тому що він не подавав ніякої позовної заяви і не висував претензій до МТЗ!

      Таких «ходів» у справі безліч. Нагадаємо, що два роки тому починалася вона за всіма законами жанру, Михайла Леонова попереджали про хмари, що згущалися над ним, люди з його найближчого оточення на заводі говорили про те, що тільки в день передбачуваного арешту директор усвідомив, що його й справді обрано «смертельною» жертвою державної сваволі, і намагався в останній момент включити інстинкт самозбереження. Однак бігти за кордон таким дивним образом, як, приміром, колишня керівник Нацбанку Тамара Винникова, котра втекла з-під домашнього арешту «непомітно» для хлопців із КДБ, Леонову не вдалося.

      Касаційну скаргу захист подав, але терміни, коли її можна буде розглянути, вже пройшли.

Тіна ПАЛИНСЬКА.

Мінськ.