Не закривши — не відкриєш

      Парламентська середа нічим не відрізнялася від вівторка – «пересічні» парламентарії тихо сиділи на своїх робочих місцях у сесійній залі, більш «засвічені» обличчя роздавали журналістам коментарі  з приводу свого подальшого бачення ситуації, а лідери фракцій та груп засідали в кабінеті у спікера, намагаючись дійти бодай якогось спільного рішення. Зрештою, сесію знову ніхто так і не відкрив, давши деяким ЗМІ зайвий привід нагадати, що до розпуску Верховної Ради залишилося 28 днів (нагадаємо, що, за Конституцією, для того, аби Президент мав право розігнати нинішній парламентський корпус під три чорти, треба, аби нардепи не починали засідання протягом 30 днів).

      Однак у те, що ВР розпустять достроково, не вірить, здається, жоден депутат включно зі спікером. А прес-секретар Володимира Литвина Ігор Сторожук запевнив журналістів, що 4-та сесія буде «обов'язково закрита на цьому тижні». Значить, якщо не сьогодні, то завтра депутати таки зареєтруються, адже для того, щоб закрити сесію, треба спершу відкрити засідання.

      За словами все того ж Сторожука, основним предметом учорашньої дискусії між представниками більшості й опозиції було питання про спосіб обрання та повноваження Президента. Голова ВР навіть запропонував, аби дискусію з цього питання вели не тільки лідери фракцій, а й усі депутати, однак до сесійної зали обговорення так і не добралося, оскільки компромісу парламентські керманичі так і не досягли.

      Як повідомив представникам мас-медіа соціаліст Юрій Луценко, провідники опозиції запропонували парламенту проголосувати за проект змін до Конституції, який у своїй основі містить сумнозвісний законопроект Медведчука — Симоненка. Однак, на відміну від протягнутого «вручну» проекту №4105,  в опозиційному варіанті пропонується зберегти прямі всенародні вибори президента.

      Однак «більшовики» так і не змогли гарантувати своїм опонентам, що вибори Президента відбудуться всенародно. І не лише у 2006-му, а й у наступному році. За словами одного з лідерів СПУ Йосипа Вінського, є ризик, що більшовики проголосують зміни до Конституції у другому читанні без ухвалення перехідних положень, які передбачають вибори Президента в парламенті лише з 2006 року, і тоді, відповідно, норма про вибори Президента Верховною Радою вступить у силу вже з 2004-го.

      Попри те, що, за словами опозиційних лідерів, «більшовики» відкинули всі їхні пропозиції, лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук зауважив, що більшість із меншістю «значно наблизились до порозуміння». За прогнозами головного парламентського есдека, врешті-решт таки буде прийнята постанова, яка «врахує нюанси всіх фракцій». При цьому екс-президент України категорично відкинув можливість переголосувати законопроект про зміни до Основного закону №4105, бо «це голосування не підлягає сумніву — воно було проведено строго за Конституцією особисто депутатами, а потім скріплене їхніми підписами». І розкритикував вимогу опозиції провести загальнодержавний референдум щодо того, чи потрібно обирати главу держави в парламенті. «Якщо виносити на референдум це питання, то треба виносити і пропорційні вибори до парламенту, — зіронізував Леонід Макарович, — оскільки вони теж суттєво обмежують права громадян висуватися кандидатами в депутати. А комуністи он пропонують третє питання – ліквідувати інститут президентства взагалі. Тобто якщо ми втягнемося в референдум, то поставимо під сумнів основоположні досягнення Конституції».

      P.S. «14 січня спробуємо підписати політичну угоду між опозицією та більшістю, яка б не допустила в Україні конституційного перевороту, — заявив перший заступник голови фракції «Наша Україна», лідер УНП Юрій Костенко. — Зараз цей документ напрацьовується, його мають підписати керівники всіх фракцій за умови, якщо буде гарантовано виконання положень цієї політичної угоди».