Секретаріат Верховної Ради вирішив ускладнити опозиції життя. Відтепер навіть «найпідкованіші» технічно нардепи, які добре знають як вивести з ладу систему «Рада», не зможуть цього зробити. Бо стараннями «батьків» і «няньок» голосувальної системи відтепер навколо пульта управління системою встановлено скляний бар'єр.

Однією із найпопулярніших соціологічно-політичних служб України (у плані регулярності та масштабності проведення опитувань) є Національний інститут стратегічних досліджень. На жаль, стеження за роботою НІСД упродовж тривалого часу дає всі підстави застосовувати до нього таке поняття, як «замовна соціологія». Саме в рейтингах цього інституту рейтинги опозиції, в порівнянні з іншими опитуваннями, найчастіше занижені, в його дослідженнях Віктор Янукович вперше — ще восени — перевищив популярність Петра Симоненка, саме у стінах НІСД навесні минулого року Леонід Кучма в компанії Віктора Медведчука поклав на політологів обов'язок включитися в розробку та обговорення політреформи, зрештою, сам Президент своїм указом заснував НІСД. І останнє дослідження інституту, результати якого було оприлюднено вчора, — «Політичні партії в Україні» — теж видається багато в чому тенденційним, з явним креном у бік Прем'єр-міністра, якого, либонь уже «благословили» на президентство.

Представники донецького регіонального штабу «Нашої України» виграли в судах області вже третю справу. Цього разу Ворошиловський суд Донецька визнав неправомірним рішення Ворошиловського виконкому про заборону встановлювати на вулиці Артема намет у ході акції «Україні — народного Президента».

Саме так міжнародна організація «Репортери без кордонів» у своєму звіті назвала минулий рік для журналістів. За підрахунками експертів «РБК», у 2003-му по всьому світу загинуло 42 медійники, щонайменше 766 було заарештовано і як мінімум 1460 зазнали нападів або погроз. Такої сумної статистики не було ще з 1995 року, наголошують представники міжнародної громадської правозахисної організації, яку очолює француз Робер Менар.

Уряд України на засіданні в середу затвердив постанову про інтеграцію української нафтопровідної системи «Одеса — Броди» в польську нафтопровідну систему. Про це повідомив віце-прем'єр Андрій Клюєв, передало агентство «Інтерфакс-Україна». Згідно з попередніми повідомленнями, розгляд угоди двічі переносили у зв'язку з необхідністю його доопрацювання. Тоді ж, у грудні минулого року, Клюєв не уточнював, про які доопрацювання йшлося, лише зазначив, що вони мають «технічний» характер. А проте часу для усунення технічних недолужностей у міністерських чиновників було більш ніж достатньо, адже угоду про інтеграцію українських і польських магістралей підписали у Брюсселі ще 27 листопада 2003 року. Мабуть, далі зволікати з відповідною урядовою постановою було вже просто непристойно. Тим більше що вагання українського уряду помітили в Європейській комісії. Логічно було припустити, що саме через це віце-президент Європейської комісії із питань транспорту і енергетики Лойола де Паласіо відклала призначений на 20 жовтня 2003 року візит до Києва, під час якого планувалося обговорити перспективи добудови українського трубопроводу «Одеса — Броди» до польського міста Плоцьк.

Парламентська середа нічим не відрізнялася від вівторка – «пересічні» парламентарії тихо сиділи на своїх робочих місцях у сесійній залі, більш «засвічені» обличчя роздавали журналістам коментарі з приводу свого подальшого бачення ситуації, а лідери фракцій та груп засідали в кабінеті у спікера, намагаючись дійти бодай якогось спільного рішення. Зрештою, сесію знову ніхто так і не відкрив, давши деяким ЗМІ зайвий привід нагадати, що до розпуску Верховної Ради залишилося 28 днів (нагадаємо, що, за Конституцією, для того, аби Президент мав право розігнати нинішній парламентський корпус під три чорти, треба, аби нардепи не починали засідання протягом 30 днів).