У Харкові — «колекційний» бум. Люди збирають усе — картини, монети, поштові листівки, зброю, Георгієвські хрести, старі фотографії, фарфорові статуетки і навіть фантики від цукерок. Давнина манить, розчулює до сліз, спустошує гаманці і засмоктує, як фатальна трясовина. Невинне хобі з часом навіть для дуже успішної людини може стати справою усього життя, потіснивши решту її інтересів. Нерідко зібрання таких колекціонерів настільки ідейно і тематично виважені, що за історичною і культурною цінністю можуть сміливо конкурувати з експозиціями діючих музеїв. Саме тому на зміну «колекційному» буму в Харкові вже готовий прийти бум музейний. Бракує лише такої «дрібниці», як дах та стіни, що гарантували б раритетам надійну охорону, постійну прописку в місті й вільний доступ для огляду.

У фільмі Леоніда Бикова «У бій ідуть одні «старики» Володимир Талашко зіграв льотчика Сергія Скворцова. Того самого, що для перемоги над противником мав спершу отримати перемогу над собою. Та мужність Скворцова часто допомагала й самому Талашку. Особливо в період кінематографічного затишшя, коли українські актори вже й чекати перестали нових ролей та пропозицій...
Якось, коли кіностудія ім. О. П. Довженка запросила шанувальників кіно на День відкритих дверей, Володимир Дмитрович як почесний гість свята поділився з присутніми наболілим: «Так довго не приходили ми сюди у справах, пов'язаних із професією... Але ми не будемо ходити сюди просто так — будемо працювати, бо залишаємось синами кіностудії імені Олександра Довженка!».
Сьогодні все значно оптимістичніше — актор живе не лише спогадами про минуле, але й новими фільмами.