Жити за Януковича комусь стало краще,

17.08.2007
Жити за Януковича комусь стало краще,

Янукович на порозi свого щастя.

                Жити стало краще, жити стало веселіше — щось подібне за вождем усіх часів і народів повторює у своїх рекламних роликах Віктор Янукович. А йому хором, у донецькому багатоголоссі, підтакує вся Партія регіонів. До оптимістичного сьогодення, виходячи з логіки ідеологів ПР, додати стабільність — і наступить повний комунізм.

                Таке гасло, якщо вдуматися, не позбавлене суті. Жити стало справді краще. Не вірите? Сумніваєтеся? Оцінюєте свій матеріальний стан і не знаходите, за що бути вдячним Вікторові Федоровичу? Не впадайте у відчай. Тут він «порожняка не жене» — жити справді стало легше. Але от тільки кому?

                Якщо виходити з логіки та його оптимізму, то життя покращилося вже зараз у самого Віктора Януковича. Ще б пак, тільки рік тому привів «біло-блакитний» Прем'єр на свою дачу під Києвом журналістів, показав «спартанські» умови будинку Щербицького, побринькав на гітарі та поскаржився на те, що немає часу позафарбовувати шпаринки, як уже каменя на камені не залишилося від споруди радянських часів. Тепер швидкими темпами лідеру Партії регіонів на руїнах козацького монастиря зводять цілий маєток. Зі спортивним комплексом, штучними озерами, підземним ходом та навіть власною (трохи не приватною) церквою! Це встановлено журналістськими розслідуваннями інтернет-газети «Обозреватель» та «Газети по-українськи».

                Як розповідають журналісти (дивіться той же сайт «Обозреватель»), які особливо зацікавилися статками головного регіонала, тільки його годинник Blancpaine коштує до 7 500 доларів. Ну, а улюблені костюми від Brioni розходяться у світі по кілька тисяч доларів за штуку. До цього ще й недешеві черевики зі страусової шкіри, якими Янукович шокував європейців — виходить непоганий «прикид». А нещодавно автопарк коаліційного Прем'єр-міністра поповнився п'ятьма «Мерседесами» та двома мікроавтобусами. Таке оптове надбання, інформацію про яке розкопала «Українська правда», державній скарбниці — тобто нам з вами — обійшлося у сім мільйонів. Це — місячний бюджет районного пенсійного фонду!

                Згідно з публікаціями «Обозревателя» та «Української правди», Прем'єр-міністр має причетність разом з Антоном Пригодським (21-й номер у списку Партії регіонів) до розкішного маєтку біля Нікітського ботсаду, під Ялтою, де його власник може тішитися у відкритому басейні з джакузі та насолоджуватися розкішною кримською природою, то поняття, що таке Рай на землі, набирає конкретних обрисів.

                Звісно, що родина Януковича за своїми статками не така вже унікальна в гурті «антикризовиків». Після їх приходу до влади додалося клопоту Державній податковій адміністрації. Вона тільки приблизно прикинула, що лише протягом минулого року в Донецькій області (базовій для правлячої коаліції) збільшилося число мільйонерів на 20 відсотків. Підрахунок триває.. А журнал «Кореспондент» ще навесні встановив, що вартість статків Ріната Ахемтова за рік потроїлась — і досягла (сядьте, якщо стоїте) — 15 мільярдів доларів.

                Тому й пластична операція лідера фракції Партії регіонів Раїси Богатирьової (другий номер у списку ПР), що обійшлася в чималу суму, може виглядати лише дрібними жіночими забаганками. От тільки стає сумно від того, що за гроші, які пані Раїса викинула на своє омолодження, можна було врятувати життя не одній хворій дитині. А Богатирьова як професійний лікар про це прекрасно знає.

                Нарешті, маєтку заступника Януковича по уряду Андрія Клюєва (14-й номер у списку Партії регіонів) позаздрили б і голлівудські зірки. Будинок навіть... видно з космосу, а тому заморські знаменитості можуть із заздрістю милуватися розкішшю нових донецьких українців просто в інтернеті (сайт «Української правди»). Ще б пак, 17 гектарів мальовничої місцини під Києвом. Ціна лише паркану із вкрапленням цінного каменю — 2,8 мільйона доларів. А  вся разом Клюєвська нерухомість у селі Рудики, як стверджують експерти, потягне десь на 25 мільйонів доларів.

                Головний гуманітарій «біло-голубих», віце-прем'єр Табачник (34-й номер у списку Партії регіонів) не може собі дозволити розмаху колеги по уряду Клюєва, а тому обмежився, як повідомляла «Українська правда», американським палацом і лондонським особняком на півострові біля Дніпра. Що ж, «скромно, та зі смаком». Врешті-решт пан Дмитро відповідає в уряді за соціальну політику.

                Не відстають від регіоналів і їхні союзники по коаліції — соціалісти. Міністр транспорту та зв'язку в уряді Януковича Микола Рудьковський любить з вітерцем прокататися. Для цього має не з дешевих авто «Астон-Мартіно». Вона обійдеться будь-якому бажаючому в 239 тисяч доларів, плюс ще сотня тисяч розмитнення. Які проблеми для соціаліста?

                Наведені факти — лише частина з того, кому та чому жити стало краще. А народу справді стало жити веселіше, бо він сміється з різних урядових обіцянок, що розбиваються об реальність зростання цін і тарифів, мов хвилі об каміння.

                Справді смішно чути про економічні успіхи уряду Віктора Януковича, якщо, за інформацією Світового банку, лише за перше півріччя цього року в Україні збільшилась кількість бідних людей на 1,7 відсотка.

                Лише у червнi ціни на товари першої необхідності, продукти харчування, побутові товари, одяг тощо зросли на 24 відсотки. При цьому темпи зростання реальних доходів населення впали вдвічі, а темпи зростання реальної заробітної плати також знизилися з 23,9 відсотка у травні 2006 року до 11,9 відсотка у травні поточного.

                Ненависні Вікторові Януковичу ще з президентських перегонів 2005 року курячі яйця, а також м'ясо подорожчали на 40 відсотків. Ціна на молоко зросла на 18 відсотків, а на хліб — на 15. До цього ще слід додати таке «покращення»: за рік плата на гарячу воду й опалення підскочила на 123 відсотки.

                Отож, товаришу Януковичу, «жити стало краще, жити стало веселіше».

Георгій ПУШКАШ.
  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>