А тут ще й китайці щось задумали

                Сполучені Штати та Китай, як відомо, перебувають на порозі великомасштабної торговельної війни: Америка звинувачує Піднебесну, що та штучно занижує вартість своєї національної валюти юаня, аби таким нехитрим чином сприяти власним експортерам. Китайська влада в боргу не залишається, днями вона ще раз повторила недавні погрози на адресу США: якщо Вашингтон запровадить санкції, щоб змусити Пекін підняти вартість юаня, то китайці розпродадуть свої резерви американських державних зобов'язань.

                Погрози Пекіна китайські ЗМІ вже охрестили «китайським ядерним варіантом». Річ у тому, що нині Китай володіє валютними резервами в розмірі 1,33 тисячі мільярдів доларів США, з чого більше 900 млрд. — у вигляді американських державних зобов'язань. Якщо китайці реалізують свою погрозу і швидко розпродадуть фінансові зобов'язання Америки, то долар, який і так нині перебуває на спаді, перетвориться на зовсім безвартісну валюту. А доларові мільйонери перетворяться якщо не на бідняків, то, щонайменше, на осіб середніх достатків.

                 Аналітики міжнародних ринків майже одностайно сходяться на думці, що подібний китайський радикалізм, навіть тимчасове припинення купівлі американських державних зобов'язань, спричинить стрімке падіння долара — до повного колапсу. Механізм такий: у США зростуть процентні ставки, далі загальмує економічний розвиток у цій державі і, цілком ймовірно, може початися економічна криза.

                 Утім фахівці сумніваються, що Китай зважиться на такий крок, адже наслідки були б несприятливими і для нього. Важка економічна криза в США загальмувала б продаж китайських товарів на цьому ринку, а падіння долара зменшило б вартість американських зобов'язань, які залишаться в китайських руках. Водночас існує велика імовірність, що серйозна криза американської економіки перекинеться і на інші західні ринки. Британська газета «Дейлі Телеграф» навела коментар Сяо Біна, глави фінансового відділу китайського державного Центру досліджень і розвитку, який вважає, що китайська влада, можливо, використає китайські валютні резерви як інструмент тиску на переговорах зі США. «Китай зовсім не бажає, щоб якийсь небажаний чинник поширився на глобальному ринку», — заявив Сяо Бін в інтерв'ю китайській державній англомовній газеті «Чайна Дейлі», яку контролює китайська Компартія.

                 Китайська монетарна політика впродовж кількох останніх років є предметом періодичних обговорень у Конгресі США, передусім через велетенський торговельний дефіцит США, який лише впродовж червня цього року зріс на 26,9 млрд. доларів. А Китай залишається найбільшим кредитором США. Лише впродовж минулого року китайці викупили 47 відсотків із 184 млрд. нових американських боргових зобов'язань.

                 Заборгованість США країнам Азії, передусім Китаю та Японії, стала одним із головних предметів дискусій в американській президентській виборчій кампанії. Сенатор Хілларі Клінтон при цьому виступає за запровадження заборонних законів, які не дозволяли б США бути «маріонеткою економічних рішень, які приймаються в Пекіні, Шанхаї чи Токіо», де вирішується доля 44 відсотків від загального закордонного боргу США. Китай на цей час може дозволити собі купувати державні боргові зобов'язання багатих країн з огляду на те, що має надлишок грошей, які надходять на державні рахунки завдяки його велетенському торговельному суфіциту в глобальних масштабах. Хоча офiцiйнi статистичні дані значно різняться, але, за американськими оцінками, китайський суфіцит у торгівлі зі США становить 233 млрд. доларів, а за китайськими — 133 млрд. доларів. У будь-якому випадку йдеться про велетенські суми, які потрібно десь розміщати.

                 Особливою проблемою для творців американської економічної політики є те, що Китай останнім часом став одним із найбільших у світі покупців американських товарів, але цей чинник може в однодення бути змінений політичним рішенням на найвищому рівні в Пекіні. Китайська влада цьогорічної весни не вперше висловила свої «глибокий жаль та велике невдоволення» з приводу рішення адміністрації президента Буша поскаржитися Світовій організації торгівлі на китайський валютний демпінг на глобальних ринках. Американці (також не вперше) поскаржилися СОТ, що Китай штучно підтримує свою валюту на низькому рівні, чим робить неможливою будь-яку конкуренцію на ринку. Китайська влада і на цей закид відповіла своєю «іншою» статистикою, яка свідчила про те, що зростання китайського експорту цього року є найповільнішим за останні п'ять років.

                 Запровадження торговельних санкцій проти Китаю одним із найбільших покупців його товарів було б дуже небезпечним для китайської економіки. Тому західні аналітики і далі головним чином дотримуються думки, що Китай і сам не бажає вплутуватися в такі небезпечні конфлікти. Якщо ж їх розпочне хтось інший, то Китай має потужну зброю для захисту. США, наприклад, залежні від Китаю також в політичному плані. Кандидат у президенти, сенатор Джон Байден звернув увагу співвітчизників, що президент Джордж Буш використовує китайські кредити для фінансування війни в Іраку.