Земельно-будівельний скандал, який розгорівся навколо Центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) міста Києва, обростає новими подробицями. Минулого тижня на території лікарні, яку столичні мешканці за звичкою називають Жовтневою, активізувалося будівництво багатоповерхівки. Працівники лікарні, налякані рішучими діями будівельників, просять захисту від «рейдерських» атак міської влади й припинити насильницьке захоплення лікарняної землі для приватних забудов. Люди Черновецького, у свою чергу, «котять бочку» на керівництво лікарні та звинувачують попередню столичну владу в лобіюванні інтересів проблемного забудовника. Інвестор, згідно з отриманими дозволами, здійснює підготовку до будівництва й прокладає на ділянці необхідні комунікації. А пацієнти з острахом спостерігають за ситуацією, не знаючи, що думати, кому вірити і чого чекати далі. «УМ» вирішила з'ясувати, що ж насправді діється за зеленим будівельним парканом...
Бігборд обіцяє поліклініку
Розрита земля, накидане каміння, огороджені червоними стрічками траншеї — все це свідчить про роботу, розпочату будівельниками. «Важкої артилерії» у вигляді баштових кранів поки не видно. Яскравий бігборд, установлений над парканом, інформує перехожих, що за огорожею ведеться будівництво медичного комплексу в складі консультативної поліклініки та адміністративно-господарчого комплексу. Усі, кого цікавлять подробиці, можуть прочитати, що інвестором проекту є ЗАТ «Метрика», а замовником робіт — ЗАТ «УПІК «Проміндустрія». На плакаті також зображена сучасна шестиповерхова будівля зі скла і бетону, поєднана переходами з іншими об'єктами, які мають з'явитися на вулиці Шовковичній, 39/1. Щоправда, про терміни будівництва і дату здачі об'єктів з бігборду не дізнатися. Як, власне, і про законність забудови території Жовтневої лікарні — на плакаті немає позначок про дозволи на будівництво, традиційні в такому випадку.
Лікарі ЦМКЛ, яких ми зустріли на переході між корпусами, про будівництво говорять неохоче, і лиш за умови, що їхні прізвища в пресі не фігуруватимуть. Працівники лікарні побоюються, що ласий шмат землі в центрі Києва буде просто «відтяпаний», на тому місці з'являться багатоповерхівки з елітними квартирами, а нової поліклініки медики так і не дочекаються. Інших подробиць люди в білих халатах не знали. Або ж не хотіли говорити...
Ми вам — землю, ви нам — нові корпуси
З'ясувати, звідки «ростуть ноги» в проблемного будівництва, «УМ» вдалося за допомогою керівництва Міністерства охорони здоров'я. Пояснення дав заступник міністра охорони здоров'я, куратор міста Київ Валерій Бідний — фахівець, який свого часу очолював Жовтневу лікарню. У 2006 році керівником лікувального закладу став його син, Валентин Бідний, тож заступнику міністра добре відомо, як зароджувалася земельна проблема і що хвилює працівників лікарні сьогодні.
Відомо, що в жодному місті України, навіть у найбільшому і найбагатшому, бюджетні кошти ніколи не зможуть закрити всі дірки в медичній галузі міста. Керівники лікарень, які просять гроші на ремонт операційної чи реконструкцію цілого відділення, часто чують у відповідь: бюджет не безрозмірний, грошей на все не вистачає, чекайте своєї черги... Самостійно провести масштабні роботи державні лікарні також не можуть — звідки у медиків узялися б такі кошти? А для того, щоб знайти спонсорів, які б подарували чималу суму на медичні потреби, треба мати неабиякий талант і везіння.
П'ять років тому адміністрація Жовтневої лікарні знайшла інший вихід із ситуації — інвесторів, які обіцяли збудувати нові медичні корпуси замість аварійних на вигідних умовах. Після розгляду й тривалого обговорення проекту між ЦМКЛ, корпорацією «Проміндустрія» та групою «Еліта-Центр» була підписана вигідна інвестиційна угода, проект якої затвердили на сесії Київської міськради. Підтримав ініціативу і тодішній мер столиці Олександр Омельченко. Відповідно до угоди, бізнесмени отримували в оренду на п'ять років 2,2 гектара лікарняної території, на якій повинні були збудувати новеньку поліклініку, господарчий комплекс (куди входили б пральня, харчоблок, стерилізаційна, тепловузел) та лабораторне (патологоанатомічне) відділення. Причому всі роботи з будівництва трьох потужних медичних корпусів інвестор мав виконувати за власні кошти — ані з міського, ані з державного бюджету на це не виділялося жодної копійки. Компенсацією бізнесменам мала слугувати земельна ділянка площею 0,75 гектара — на ній інвестори планували збудувати офісно-житловий комплекс.
Пограбований інфекційний центр
Згодом група «Еліта-Центр» продала свою частку українській промислово-інвестиційній корпорації «Проміндустрія», яка стала головним замовником будівництва. За розрахунками, будівництво медичних корпусів мало розпочатися в 2006 році, але віз і нині там. Лікарі приймають пацієнтів у аварійній будівлі поліклініки, патологоанатоми змушені працювати у важких умовах, від старого господарчого корпусу взагалі лишилися руїни, і ніхто не знає, коли фахівці зможуть перейти до нових приміщень. Як стверджує Валерій Бідний, процес загальмовано з вини київського керівництва, яке робить усе можливе, аби будівництво не почалося. Але чому? Може, пан Черновецький знайшов благодійників, які хочуть допомогти медикам і виконати всі роботи безкоштовно? Чи, може, столиця хоче виділити гроші на медичні корпуси з власного бюджету? Фантастичні припущення...
За словами Валерія Бідного, Жовтнева лікарня не лише не дочекалася від нової влади бодай копійки на реконструкцію приміщень, а й зазнала втрати. Два роки тому на сесії міської ради було затверджено цільове фінансування (25 мільйонів гривень) на реконструкцію інфекційного центру лікарні. Тоді планувалося, що до 2007 року всі необхідні роботи закінчать, тож інфекційні хворі зможуть отримувати допомогу в нових сучасних приміщеннях, які відповідають світовим вимогам. На жаль, витратити за призначенням не вдалося навіть половини суми. «Близько семи мільйонів гривень встигли освоїти, а коли розпочалися вибори мера, все затихло, — говорить пан Бідний. — Решта суми — а це близько 18 мільйонів — до лікарні не потрапила. Рішенням влади кошти перерозподілили на інші об'єкти. Відповідно, інфекційний центр довелося законсервувати...»
На які заходи пішли 18 «інфекційних» мільйонів, медики не знають. Фахівцям невтямки, як чиновники можуть не зважати на стрімкі темпи поширення інфекційних хвороб у суспільстві.
Але найбільше обурення серед медиків викликав інший факт. Як зазначають працівники Жовтневої лікарні, 26 червня 2007 року корпорація «Проміндустрія» виявила бажання вилучити у лікарні додаткову ділянку землі площею 0,174 гектара за умови подальшого викупу через один рік під будівництво надземного та підземного паркінгів для адміністративно-торговельного комплексу. Представники корпорації надали документ, в якому мер столиці Леонід Черновецький завізував свою згоду на розроблення документації із землеустрою згаданої ділянки. Інвестор, як зазначають працівники лікарні, за допомогою столичної влади хоче отримати додаткову землю, при цьому навіть не згадуючи про виконання обов'язків перед медустановою!
Медики, налякані майбутніми змінами, здійняли галас навколо земельного питання, і лише тоді міська влада «побачила» проблему. Не думаючи довго, блок Леоніда Черновецького виступив за відміну рішень Київради щодо виділення земельних ділянок під забудову на території Центральної міської клінічної лікарні. Чиновники пояснили, що рішення Київради попереднього скликання було прийняте зі значними порушеннями, а компанії-забудовники не виконали своїх інвестиційних зобов'язань перед містом: зруйнували поліклініку Жовтневої лікарні, але так і не побудували нову. Цікаво, чому ж тоді київське керівництво раніше тиснуло на головного лікаря ЦМКЛ, вимагаючи підписати документ про відчудження землі на користь інвестора? Запитання, звісно, риторичне...
ДОВІДКА «УМ»
Центральна міська клінічна лікарня, розташована в історичному центрі міста, існує вже 130 років. Це одна з найбільших, найстаріших та багатопрофільних лікарень Києва. Територія лікувального закладу становить 20 гектарів. Лікарня об'єднала 10 клінік, в яких працюють 366 лікарів, 685 медсестер та 435 санітарок. Серед них — 116 заслужених лікарів України, 22 кандидати наук, 8 докторів наук.
З ПЕРШИХ ВУСТ
Заступник міністра охорони здоров'я Валерій Бідний розповів «УМ» не лише про загадковий перерозподіл грошей, виділених на реконструкцію інфекційного центру. З вини команди Черновецького вкотре зривається відкриття Центру серця, перебуває в законсервованому стані будівництво нового хоспісу, незрозуміло, чому зупинилася реконструкція центру переливання крові, гальмується створення центру для лікування онкологічно хворих. Куди витрачаються гроші з міського бюджету — невідомо. Ситуацію в медичній галузі столиці рятують лише надходження з державної казни. Але й цим коштам Київ не завжди дає раду...
ПЕТ-центр
— Протягом останніх півроку МОЗ разом із Мінфіном контролює унікальну програму створення ПЕТ-центру, — говорить Валерій Бідний. — Iдеться про будівництво сучасного центру лікування онкохворих, який зможе рятувати життя сотень пацієнтів. Уряд виділив на програму субвенцію — 229 мільйонів гривень. Відтоді минуло шість місяців, а ця сума до сьогодні практично не використана! Міське керівництво абсолютно нічого не робить! Невже на Хрещатику, 36 не розуміють, що таким чином вони зривають будівництво життєво важливого об'єкта? Скільки українців сьогодні помирають від раку, скількох ми змушені лікувати за кордоном — через те, що не маємо ПЕТ-центру... На наради, які ми регулярно проводимо спільно з Мінфіном, ніколи не приходять перші особи — ані Ірена Кільчицька (заступник київського міського голови. — Ред.), ані Людмила Качурова (начальник столичного управління охорони здоров'я. — Ред.). За всі шість місяців нам дали одного виконавця на 4,5 мільйона гривень, щоб розробити проектну документацію. Мінфін виділив гроші, і ми чекаємо результату. Але коли він буде? Працюючи такими темпами, нереально вчасно розпочати будівництво, забезпечити центр потрібним обладнанням.
Центр серця
— Потужний кардіологічний центр ми планували відкрити ще у серпні—вересні 2006 року. Відтоді минув рік, а його й досі не здали! Завдяки суперсучасному обладнанню, закупленому спеціально для Центру серця, за цей час можна було врятувати сотні людських життів! Натомість дорога апаратура простоює. Більше того, приміщення центру неодноразово було підтоплено — через недоробки у системi дощової каналізації. Коли в Києві були сильні зливи, каналізація не здатна була поглинути всю воду. Брудні потоки залили підвали, вода підтопила кімнати з обладнанням. Апаратуру висушили, і вона, на щастя, працює нормально. Але скільки ж можна зволікати з відкриттям центру?
Центр переливання крові
— Ви поїдьте подивитися, в яких умовах зараз перебуває міський центр забору крові, що на вулиці Зоологічній! Про нагальну потребу реконструкції медики говорили давно, і попереднє керівництво міста запланувало відкрити новий центр переливання крові у 2006 році. Ми проводили роботи, працювали за графіком, але нова влада законсервувала будівництво.
Хоспіс
— Аналогічна доля спіткала хоспіс, який почали будувати за часів Олександра Омельченка. На сьогодні хоспіс законсервований, ніхто не збирається його доводити до ладу і здавати в експлуатацію.
