Всесвітні Універсіади, що проводяться раз на два роки, покликані підтримувати спорт у студентському середовищі. Більшість країн-учасниць надсилає на ці змагання дійсно студентів, тоді як у нас надають перевагу відрядженню професійних спортсменів. Адже за таких умов чиновникам можна буде прозвітувати про високі досягнення. Щоправда, ця показуха ніяк не стосується рівня масового спорту у вищих навчальних закладах, а лише поповнює багаж наших атлетів — медалями або просто ще одним офіційним стартом.

Cкептично ставитися до всіляких звітів нас привчили ще за радянських часів. Завдяки вмінню чиновників проводити заходи «для галочки» та сумнозвісному «соціалістичному змаганню» у фізкультурній царині з'являлися неймовірні показники масовості, які наближалися до стовідсоткової позначки. Красива статистика викликала недовіру, бо не відповідала реальності, та й участь у заходах була примусовою. Тепер ніхто нікого не змушує виходити на масовий пробіг чи інше фізкультурне свято, і населення переважно користується своїм правом полежати на дивані замість участі в усіляких спартакіадах. Утім, як відомо, від тривалого лежання утворюються пролежні. І держава повинна якось дбати про оздоровлення нації...